Зараз мені 36 років, я вийшла заміж 15 років тому за Вадима, який на три роки старший від мене. За цей час ми багато чого разом пережили, у нас народився син, зараз йому 13 років, і ми хотіли ще одну дитину тепер, проте, коли я була на 4 місяці, захв0ріла к0р0ною та у мене стався викид3ень. Лікарі попрохали нас з чоловіком почекати кілька місяців перед тим, як знову вагітніти.

Ми познайомилися з чоловіком на роботі, відразу знайшли спільну мову, після року зустрічань ми одружилися, а за два роки шлюбу у нас народився син. Після декрету я вийшла на роботу всього на кілька років, тому що незабаром син почав сильно хворіти, і я була змушена покинути роботу. Недавно я випадково перетнулася з колегами та вони шокували мене.

– Це звісно не наша справа, але ми не можемо замовчати це. Твій Вадим уже років 5 має іншу жінку, з нашої роботи, у них вже народилась друга дитина. Ми все надіялися, що він отямиться та розповість тобі все, а він і досі…

Я підозрювала, що чоловік зраджує, він змінився, я гадала, що у нього щось трапилось, але я і подумати не могла, що це вказує на те, що у нього з’явилась інша жінка та дитина. Додому я поверталась сама не своя, мені було погано, я палала різними емоціями й не знала, куди себе подіти. Цілий тиждень я не могла нічого їсть, я схудла на 10 кілограмів. Від стресу у мене почало випадати волосся, я згризла собі всі нігті. Я вирішила написати цій жінці, можливо, вона не знала, що у нього є дитина та жінка, але вона все читала та ігнорувала.

Потім, схоже, їй це набридло, і вона мене заблокувала. Коли я пробувала поговорити з чоловіком про це, то він все заперечував, говорив, що вони просто пожартували з мене, мов це його вороги.

Але я переконана, що він мене обманює. Я бачила її доньку, їй 4 роки, й вона точна копія мого чоловіка. Молодшому сину ще немає одного року, тому на кого він схожий, я сказати не можу. Коли я запитала, чому вони підписані один на одного у різних соціальних мережах, то він мені пояснив це тим, що вони знайомі, працюють разом.

Коли я запропонувала їй подзвонити й про все запитати, то чоловік радо погодився, мов вона точно правду розповість. У слухавці вона нам ледь не сміялась, говорила, що все це плітки, і якщо я продовжу набридати їй своїми повідомленнями, то вона почне на мене скаржитися чоловікові.

Я розумію, що він міг попрохати збрехати, й тому не знаю, чи є у тому хоч крапля правди. Чоловік божиться, що він мене ніколи не зраджував, що я і наш син – єдині для нього, і він не хоче нас втрачати через дурні плітки. Але я так і не почула нічого, щоб довело мені, що це «плітки».

Я досі не певна, але мені хочеться вірити чоловікові, тому що зараз ми все більше обговорюємо, що хочемо другу дитину.

А щоб наважитися на неї, нам потрібно знайти мир між собою і знову довіритися.

Джерело