А навіщо вu народжувалu стільки дітей? – запuтала якось теща.- Якбu у вас не було дітей чu була одна дuтuна, то ви уже б давно прuдбалu собі жuтло
Є ж такі батьки, які допомагають своїм дітям навіть, якщо вони уже виросли. Та трапляється так, як в моїй родині: батьки дружини мають можливість нам допомогти, але цього не роблять. Це дуже 0бразливо.
Батьки моєї дружини мають аж три квартири. В одній з них вони самі проживають, а дві інші здають в оренду. Ми з Наталею маємо трьох малих дітей та винаймаємо житло.
Мені важко зрозуміти тестя з тещею: невже їх не цікавить в яких умовах живуть їх внуки?
Нещодавно я завів мову про те, що нам важко з малими дітьми переїжджати з однієї квартири на іншу. Я надіявся, що батьки дружини запропонують нам переїхати в одну з квартир, які вони здають, адже ми їм не чужі люди. Але це не спрацювало та тесть сказав:
— Просто ви зарано народили дітей. Спочатку потрібно було житло придбати, а тоді вже про них думати!
Його слова мене шокували. Невже 31 – це рано? З нашою екологією взагалі навіть у молоді здоров’я немає.
Добре, я чужа їм людина. Але невже їм не шкода своєї доньки та дітей?
Нещодавно нам знову довелося переїжджати через те, що син хазяйки квартири одружився та вона вирішила, що він зі своєю дружиною житиме у квартирі, яку ми орендували. Це так принизливо. Цей переїзд нам дуже важко дався.
Наші з дружиною зарплати йдуть на оплату оренди житла, їжу та одяг. Про розваги я взагалі мовчу, навіть і не пам’ятаю, коли ми водили дітей у розважальний цент. Відкласти трішки грошей теж не виходить.
Мої батьки проживають у селі та теж не мають грошей, допомагають нам чим можуть: то свіжини передадуть, то городини, то заготівлю на зиму. А ось батьки дружини допомагати нам відмовляються.
Як так можна з рідною донькою? Вони ж колись постаріють та захочуть, щоб ми їм допомагали. Я особисто робити цього не буду. Вони ж нам не допомагають.
Тесть та теща вважають, що ми самі повинні заробити собі на житло.
— А навіщо ви народжували стільки дітей? – запитала якось теща.- Якби у вас не було дітей чи була одна дитина, то ви уже б давно придбали собі житло.
Я змовчав, бо вважаю, що діти це щастя. І зараз я навіть не уявляю без них життя. Впевнений, що коли вони виростуть, то ми їм теж допомагатимемо не те, що батьки дружини.