Дружина завжди цікавиться моїми вuтратамu, а про свої ані слова. Навіть, щоб придбати мені подарунок, бере rроші з моєї ж кuшені

Ми з Наталкою одружені вже чотири роки й досі не маємо дітей. На початку подружнього життя дружина запропонувала не поспішати та пожити у власне задоволення не обтяжуючи себе обов’язками батьківства. А згодом, ми взагалі перестали про це розмовляти.

І з сімейним бюджетом у нас досить дивна ситуація, адже за стільки років вона ні разу не давала грошей на спільні потреби. На що Наталка їх витрачає я не знаю. У мене є розуміння того, що чоловік повинен дбати про сім’ю, саме це я і роблю у нашому шлюбі. Але якщо дружина працює, то могла б якусь частину давати до спільної казни.

Крім того, вона завжди цікавиться моїми витратами, а про свої ані слова. Навіть, щоб придбати мені подарунок, бере гроші з моєї ж кишені. Я спершу це все терпів, але останнього разу не стримався й сказав, що оскільки це мої гроші, то й подарунок собі куплю сам.

Наталці моя відповідь не сподобалась і вона ображена пішла ночувати до своєї матері й пробула там цілий тиждень. Коли я зателефонував до тещі, та повідомила мені, що її донька не повернеться, доки я не попрошу в неї вибачення за свою грубість. Я не розумію за що повинен вибачатись. За правду?

Я зловив себе на думці, що може й краще, що ми не маємо дітей і нас нічого не поєднує крім штампа в паспорті. Якщо дружина не переосмислить свою поведінку, то я не бачу сенсу продовжувати стосунки з людиною, яка мене не поважає. Усі ці роки я виконував її забаrанкu, намагався бути ідеальним чоловіком, а результат отримав протилежний.

І чому вона приховує куди витрачає зароблені гроші – це питання теж залишається відкритим. Я не поспішаю вибачатись і чекаю на якусь реакцію від неї. Та довго чекати не збираюсь. Навіщо витрачати найкращі роки життя на людину з якою не бачиш майбутнього. У сім’ї головне довіра. А зі сторони Наталки я довіри не відчуваю.

КІНЕЦЬ.