З Русланом це у мене другий шлюб, коли ми з ним зійшлися, у мене вже було двоє дітей – син і дочка. Дітей він виховував наче рідних, ми разом вже 15 років, за що я йому дуже вдячна.

Спочатку нам було дуже важко, були часи, коли Руслан майже нічого не заробляв, тоді основним годувальником в нашій сім’ї була я, нам вистачало лише на оплату комуналки і продукти. Але з часом все налагодилося, ми обставили квартиру, і навіть взяли машину в кредит.

Коли не стало батька Руслана, залишилася квартира, гараж і машина. Мій чоловік відмовився від усього на користь свого рідного брата, сказав, що йому потрібніше. Я вирішила не втручатися, хоча на той момент гроші нам зайвими б не були.

З часом наші справи пішли вгору, ми стали непогано заробляти, мої діти виросли і пішли від нас. Дочка моя вийшла заміж, а син поїхав вчитися в столицю, то ж тепер ми з чоловіком залишилися самі в квартирі, маємо авто, одним словом, не бідуємо.

Нещодавно не стало моєї мами. Свою дачу вона відписала моїй доньці, квартиру віддала моєму братові, і ще був рахунок в банку, немала сума, мама все життя збирала. Ми з братом завжди дуже добре між собою жили, тому брат сам запропонував віддати гроші моїй доньці, щоб вона змогла збудувати собі будинок, а далі побачим. Я погодилася, бо дочці і справді потрібно було дати старт.

З братом ми по родинному порозумілися, а от з чоловіком у нас почалися негаразди. Руслан розізлився на мене за те, що я відмовилася від спадщини на користь брата і дочки. Я йому пояснила, що все я залишила рідним людям, в принципі так само, як він зробив в свій час – віддав все своєму братові, тому що вважав, що йому потрібніше. І тоді ми жили значно скромніше, ніж зараз.

Дійшло до того, що Руслан каже, що хоче розлучитися зі мною. Мовляв, якщо я не потребую його порад, то можу жити сама і своїм розумом. Бачу, що він не жартує. Не розумію, що саме так розізлило чоловіка, адже у нас зараз все є.

Фото ілюстративне.

Джерело