Ми з сестрою Оксаною зростали у любові. Нами завжди опікувалися батьки та бабуся. Звісно, пережили все. Бувало й таке, що не вистачало грошей на продукти харчування. Потім ми з Оксаною заробляли гроші на підробітках, щоб нам купили модний одяг, магнітофон чи вже пізніше – диски улюбленої групи. Наче пережили разом майже усе.

Я думав, що ми з Оксаною до кінця своїх днів будемо нерозлучними братом з сестрою. Упевнений був, що коли вона виросте – я буду їй допомагати, а Оксана теж ніколи не відмовить мені, якщо я про щось попрошу.

Однак сестра виявилася зразковою дружиною та мамою, але зовсім забула про те, в якій сім’ї виховувалася. Не буду сперечатися – Оксана безмежно кохає свого чоловіка й дітей. Вона – прекрасна дружина, ідеальна мама та чудова господиня.

Я лише одного не можу зрозуміти – чому ж вона зрадила свою рідню? Звісно, що після того, як Оксана вийшла заміж, у неї змінилися пріоритети. Але зовсім забути про нас? Хіба так можливо?

Захворіла наша бабуся. Важко захворіла. Потребувала операції. Ми зробили з мамою усе, щоб бабуся видужала. На жаль, Оксана не могла тоді нічим допомогти. Це вона нам так казала. А потім ми дізналися, що коли бабуся перебувала у лікарні, сестра купила собі нові золоті прикраси. 

Далі мама не змогла ходити на роботу, бо їй потрібно було доглядати бабусю. Я думав, що Оксана хоч цього разу чимось допоможе. Ні, у неї не було на це часу і коштів.

Мені довелося покинути навчання та піти на роботу, щоб забезпечити свою родину. Оксана лише зрідка телефонувала до мами.

Одного разу вона приїхала на крутій машині до нас. Розповідала, як чудово та багато живе. Тоді я вирішив з сестрою поговорити серйозно. Та Оксана відповіла, що вона не отримувала належної любові та фінансової підтримки у дитинстві. Тому не збирається зараз її нікому надавати. 

Мені було прикро чути такі слова від сестри. Я навіть не знаю, як вплинути на неї.

КІНЕЦЬ.