Андрій у всьому підтримував свою дружину, але як виявилось, він «зрадник». Він весь час ходив до матері, то на чай, то на обід, то щось по господарці допомогти. Коли свекруха захотіла навідати невістку, то та взагалі її бачити не хотіла.

«Поясни, що я маю зробити аби ми стали сім’єю!»  Настя лише кинула погляд на свекруху і показала їй пальцем на ворота. Жінка пішла і більше ніколи не навідувалась до них.

70-ті роки. Хто жив в цей час, ті знають, як важко відбудуватись, знову почати спокійно жити та як тяжко довіряти людям. Але людям не хватало спілкування, тож попри усе вони збирались великими компаніями, щоб поговорити про все на світі, а молоді заради танців і співів.

Настя не була така як інші, вдача у неї була не дуже, тому і юнаки сприймали її лише як друга. Тоді коли її друг (який мав наречену) Андрій відправився до армії, то вона весь термін писала йому листи. Писала вона йому таке, що Андрій не міг не відповісти їй. Чи просто хотів знати усі плітки у селі, чи у листах було те, що торкало його до глибини душі, ніхто не знав…

Коли хлопця відпустили у відпустку, то чомусь спершу чергу він пішов до Насті, а не до своєї нареченої Маргарити. Настя з Андрієм довгий час любились по тихому, а Маргариті повідомив, що вони розлучаються. Маргарита намагалась говорити із закоханими, вона хотіла виправити ситуацію, але розуміла, що це все безрезультатно, адже  Настя завагітніла…

Звичайно мати була обурена таким поворотом подій. Вона любила Маргариту, у них були дуже теплі стосунки, а коханка сина просто розлучила їх таємними листами. Я намагалась переконати сина, що він робить помилку у своєму житті, але він твердив одне« Настя виношує  від мене дитину, я її не залишу!»

Анастасія знала, як свекруха її недолюблює, скільки разів вона намовляла сина про те, щоб він кинув мене, тому та прийшла в дім і почала мстити.

Вони довго скандалили, плакали, кричали один на одного. Настя не могла пробачити всі ті слова, які жінка на неї наговорила, а свекруха те, що дівчина розлучила щасливе подружжя. Син проміняв Маргариту яка добра й чесна, на мстиву і недобру Настю.

Через деякий час Андрій придбав новий будинок, недалеко від мами, куди вони переїхали із Настею і дітьми. Але нічого не зупинило Настю. Дівчина заборонила внукам наближуватись до бабці, яку вони сильно любили, але Андрій попри усі скандали все одно навідував стареньку матір, бо їй треба допомога.

Андрій завжди носив їй поїсти й ліки, коли та вже геть була без сил, але й тут Настя не дала спокою. Там де лежали продукти, вона повісила замок, і ключ нікому не віддавала.

КІНЕЦЬ.