Бабуся виявила, що онука не було в школі, і в сльо зах подзвонила доньці. Та кинула роботу і мчала до школи, як раптом зателефонувала сусідка.

Бабуся прийшла до школи трохи пізніше на 5 хвилин, щоб забрати свого онука Мишка. Мишкові було 6 років, він ходив у перший клас. Один поки що не міг доходити до школи, у них на районі небезпечний, тим більше шалений рух на дороrах. Бабуся підійшла до воріт, а всі діти вже вийшли, Мишкові ніде немає. Бабуся почала бігати навколо школи, може він на футбольному полі, а може на майданчику. Ні, онука ніде не було. Почала дзвонити своїй доньці, вся в сльо зах. Донька зрозуміла, що бабуся зараз не може сама щось вирішувати, вона вийшла з роботи, а до школи їхати більше години. Вона подзвонила вчителькі. Виявилося, що вчителька відпустила дітей на 10 хвилин раніше, ніж звичайно.

Мати Михайла стала на неї кричати, чому не простежили, щоб усі діти зустріли своїх батьків. Не попередили, що сьогодні раніше відпустітє. А вчителька у свою чергу теж почала кричати на те, що бабуся на 5 хвилин запізнилася. У результаті охоронець показав бабці останні записи з камери спостереження. По них було видно, що Мишко стояв біля входу до школи, а потім вийшов за паркан і там його вже не було видно. Бабусі стало ще гірше, вона хапалася за серце. Мама поки мчала до школи написала у всі чати батьківські, може діти та однокласники бачили Мишу, але все було марно. Мама вже взялася в голові складати заяву в nоліцію. Вони разом із бабусею пішли додому, і тут їй дзвонить сусідка.

-Ваш Мишко у нас вдома, не турбуйтеся. Виявилося, що Мишко після школи подумав, що бабуся сьогодні не прийде і вирішив сам піти додому. Перебіr дорогу, як він сам сказав-добрий дядько зупинив машину, щоб Мишко перейшов дороrу. Потім один пройшов довгим садом, хоч і було страшно. Ледве не загубився, бо забув за який саме поворот треба було зайти. Але у результаті знайшов своє подвір’я. Вдома нікого не було, і Мишко вирішив почекати бабусю у своєї подруги – сусідки Каті. А мама Каті прийшла з роботи нещодавно, як побачила Мишка, то тут же мамі повідомила, що він у неї вдома. Мишу не лаяли, все ж таки дитина за його логікою вчинила правильно. Але вдома з ним провели виховну бесіду, що одному виходити не можна. Бабуся вирішила, що треба онукові телефон куnити, а вчителька тепер особливо уважно стежить за Мишком після уроків.

КІНЕЦЬ.