Микола Стельмашенко рано овдовів. Дружини Лариси не стало у пологах, проте вона встигла привести в світ сина. Батько назвав хлопчика Михайлом. То було в 90-х роках. Чоловіку було дуже важко. Няньку не наймеш, бо грошей катма.

Добре, що хоч батьки  жили в селі й допомагали. Коли Михайлику був 1 місяць, батько відвіз його до матері в село, а сам влаштувався на роботу на завод. Там в їдальні й познайомився з Галиною. Хороша з себе, працьовита, смачно готує. Що ще чоловікові треба? Галина не мала дітей, а про складну  ситуацію Миколи знала, але не побоялась стати мамою для маленького хлопчика. На той момент Михайлику було 9 місяців.

Микола та Галина одружились, потихеньку побудували хату. Стали виховувати Михайлика, вели спільний побут. Словом, жили, як усі нормальні родини. Галина вже й сама хотіла стати мамою, народити спільну дитину, але щось не вдавалось. Жінка злилась на себе, на чоловіка, на Михайлика, на цілий світ.

Коли Михайлику виповнилось 5 років, його мачуха нарешті завагітніла. Хоча хлопчик був дуже добродушний, і називав Галину мамою. Після народження молодшого сина Олега, Галина дуже змінилась. Михайла відклала на зайвий план. Все частіше стала відпавляти його в село до дідуся з бабусею, щоб більше часу провести разом з чоловіком та маленьким  рідним сином.

З часом ситуація стала погіршуватись. Михайло дорослішав, і все розумів. Тому всіма силами хотів здобути прихильність матері. Батько на той час став працювати далекобійником, тому всю чоловічу роботу  16-річний  хлопець взяв на  себе.  Заготовляв сіно, рубав дрова, копав та поливав город.

Мишко старонно вчився в школі, вчителі його хвалили. Юнак хотів стати архітектором. А мачуха все одно всю свою любов та прихильнісь віддавала для молодшого Олега, який  ріс ледачим та безтурботним хлопчиком. Найкращий одяг, смаколики купувались для Олега, “бо він менший, а ти, Міша, вже дорослий лоб”. Галина часто зрива свою злість на нерідному синові. Обзивала його, коли батько був у відрядження.

Після закінчення школи Михайло вступив до університету, успішно його закінчив. Будує  омріяну кар’єру  архітектора. Одружився на простій милій дівчині Каті. До батька з мачухою їздить  рідко, тільки надсилає гроші, бо на їх шиї ще сидить вже дорослий Олег. Який ще досі  не знайшов  себе у цьому житті. Михайло просто втомився випрошувати любов…

КІНЕЦЬ.