Коли я одружилася з Олегом, він запропонував мені звільнитися з роботи. Він добре заробляв, тому запропонував мені стежити за будинком і займатися своїми улюбленими справами. Так минуло 10 років.

У нас наро дилися син та донька. Жили ми у великій троячкі, яку подарував Олегу батько у день нашого весілля. Я завжди намагалася бути доброю дружиною та зразковою матір’ю. У будинку завжди чисто та затишно, їжа – смачна та корисна.

Чоловік навіть не знав, де і що в нас перебуває, бо завжди й усе по господарству робила я. Зовнішній вигляд чоловіка теж мав пріоритет. Я завжди нагладжувала йому сорочки, одяг завжди був свіжим. Оскільки чоловік дуже добре заробляв, давав мені rрошей на різні витрати, але я вирішила трохи відкладати.

За 4 роки набралася досить пристойна сума. У мене завжди в голові були історії подруг, яких кинули чоловіки – і вони залишилися без rрошей на існування.

Тому підсвідомо створила собі фінансову душу . Я, звичайно, дуже люблю та довіряю чоловікові. Але ж будь-яке в житті може статися. Тим більше, я просто заощаджувала ті rроші, які він мені давав. Адже могла б просто їх витратити. Кілька днів тому Олег знайшов мою заначку.

Таку істерukу влаштував – аж стр ашно стало. Сказав, що ми можемо розлучитися, якщо я йому не довіряю. Я спробувала йому пояснити, що він усе перебільшує, адже це заначка навіть на чорний день. Але він не розуміє моєї позиції – і ми досі не розмовляємо.

КІНЕЦЬ.