Наша донька зараз із чоловіком живуть у заміському великому будинку. Ми були такі раді, коли вони туди переїхали на чисте повітря, ближче до природи. Нещодавно вони закінчили робити ремонт, і у них дуже сучасний інтер’єр, як у кіно. Загалом доля наших дітей склалася добре.

Син хоч і живе зі своєю дружиною в місті, зате мають свою трикімнатну квартиру в самому центрі міста. У сина двоє дітей, у нашої дочки поки що один син. І ось наближалося свято, день сім’ї, донька запропонувала просто чудову ідею відзначити такий день у неї в заміському будинку, на природі, посмажити шашлики.

Ми всі підтримали її ініціативу, скинулися rрошима, щоб вистачило на м’ясо. Стали з нетерпінням чекати на призначений день. Але коли ми приїхали на свято до дочки, то сильно з чоловіком розчарувалися. На столі практично нічого з їжі не було, посадили гостей за бідний стіл.
Вони просто kупили тарілку фруктів, зробила доньку пару салатиків із овочів, стояла м’ясна нарізка, бутерброди з рибою. А зять смажив не обіцяні шашлики, а сосиски, які навіть наш кіт їсти відмовляється.

Ми думали, що нормально посидимо, наїдемося до відвалу. А тут якось скромно. Я навіть не розумію, чому так вийшло і не було шашликів. Все ж таки ми скинулися такою сумою, що можна було м’ясо kупити, тим більше, ще й син скидався.

Діти весело гралися на траві, невістка з донькою спілкувалися між собою, мужики стояли і смажили нещасні сосиски, мені взагалі не сподобалося, як минуло це свято. Краще б не звали нас, і ми сиділи б удома.

КІНЕЦЬ.