Про те, що я не сподобалася своїй майбутній свекрусі, я зрозуміла з першого ж дня знайомства. Але треба віддати їй належне: вона ніколи не приховувала, що я не пара її синові. Багато разів казала, що коли Віталій був маленьким, вона вже обрала йому наречену – це дочка її кращої подруги.

Віталій щоразу просив мене не звертати на слова його мами жодної уваги. Добре, що ми жили окремо, і мені не доводилося щодня вислуховувати такі слова. Чоловіка я любила більше життя. У нас були чудові стосунки, ми ніколи не сва рилися, разом ухвалювали всі рішення. Весілля ми організували самостійно. Свекруха намагалася впхнути свій ніс у всі процеси: то їй торт не подобався, то моя сукня, то ресторан.

Якось вона увірвалася у весільний салон, де я приміряла сукню, заявила, що вона на мені сидить просто жа х ливо. Того дня я не змогла нічого вибрати. Але найст рашніше сталося після весілля. Чоловік сказав, що винаймати квартиру далі немає сенсу, тому ми житимемо з його мамою.

І це, як можна здогадатися, був справжній жа х. Все, що я робила на кухні, під час збирання, прання – все не подобалося моїй свекрусі. Якось вона запросила додому ту дівчину, з якою сватала свого сина. Звичайно, я не витримала цього жа ху – і влаштувала чоловікові сkандал. Через 3 місяці після весілля, коли я ще не була ваrітною, свекруха назвала мене «бракованою».

Це стало останньою краплею. Я сказала чоловікові, що якщо ми не переїдемо протягом тижня, то я зроблю це самостійно. На щастя, чоловік орен дував житло. У мене, начебто, почалося нове життя. Але мені все це лише здавалося. Свекруха приходила в гості майже щодня.

І весь той ж ах, який був у неї вдома, повторювався. Коли мій терпець урвався, я наkричала на неї і вигнала з квартири. Та, природно, побігла скаржитися та плаkатися своєму синові. Але я встигла відправити своєму чоловікові смс-ку з новиною, яку дізналася кілька хвилин тому: «Я ваrітна». Він прийшов з квітами та з величезною посмішкою. Уявляти собі не хочу, що буде, коли свекруха дізнається про мій стан.

КІНЕЦЬ.