Я одружився з мусульманкою. Я закохався у неї тільки побачив її і вона також мене покохала. Ми з нею щасливі разом і у нас немає проблем через віросповідання.

Дарія є сучасною дівчиною, але її батьки були проти нашого весілля. Вони хотіли, щоб вона вийшла заміж за мусульманина. Вона не послухала їх і ми одружилися.

Моя кохана дуже добра, відповідальна і розумна жінка. Увесь свій вільний час ми проводили разом. Наші друзі нам заздрять, бо у нас є справжнє кохання. А ми усміхаємось і радіємо, що є один в одного.

А одного разу моя дружина сказала мені чудову новину, виявилось, що у нас буде дитина. Я був дуже щасливим і з нетерпінням чекав на народження малюка.

Коли про дитину дізнався тесть з тещею, то одразу приїхали до нас і вимагали, щоб ми її не хрестили. Вони навіть погрожували нам і казали, що якщо ми її охрестимо, то буде біда.

– Не вам вирішувати! Це наша дитина і ми вирішуємо хрестити її чи ні! – сказав я їм.

У нас народився син і ми його охрестили. Назвали його Михайлом.

Батьки Дарії образились і з нами не розмовляють. Я думаю, що вони думали, що онук буде мусульманином. Але їхня дочка теж не хоче бути мусульманкою, не розумію, на що вони сподівались.

КІНЕЦЬ.