Йшов процес підготовки до весілля. Звичайно, я хотів рано чи пізно одружитися, але життя внесло свої корективи. Ми з Веронікою зустрічалися два роки та раптом ми дізналися, що скоро станемо батьками. Не довго думаючи я запропонував коханій одружитися.

Церемонію потрібно було провести якнайшвидше, щоб не було помітно живота та щоб якомога менше людей знало про те, що Вероніка вагітна. Тож ми почали готуватися до весілля.

Основну допомогу в організації весілля надавали батьки нареченої, адже вони проживали в одному з нами місті. Мої батьки з села, як знаходиться далеко від міста.

За 60 кілометрів. Коли ми складали список гостей, з’ясувалося, що моїх батьків запрошувати не планують. Коли я запитав чому, батько Вероніки відповів:

– Розумієш, на весілля будуть запрошені високопосадові гості, а твої батьки можуть усе зіпсувати. Хто ж знає, які там у вас в селі традиції та все таке.

Я ледь стримався, щоб не натовкти йому пику. Тесть помиляється, мої батьки хоч і з села, але в суспільстві поводити себе вміють. У них така ж освіта, як і в батьків Вероніки, та й виховані вони, як я вже зрозумів, набагато краще, ніж батьки нареченої. Моїх батьків у селі дуже поважають та і як люди вони дуже хороші.

– Я теж родом з села, ви помішали за мною дивну поведінку? Ваш внук чи онучка теж матимуть сільське коріння, то ви теж будете його чи її цуратися? – запитав я.

На це тесть не знав що відповісти та мої батьки були запрошені на весілля. До того, саме за високопосадових гостей довелося червоніти, адже саме сестра тещі так перебрала з алкоголем, та почала кр ичати на весь голос і т ягати за волосся  подругу нареченої прямо посеред танцмайданчика.

КІНЕЦЬ.