Я дуже люблю гаряче какао із солодкою випічкою. Одного осіннього ранку я пішов до магазину за круасанами.

Коли виходив з дому, то було похмуро, але дощу ще не було. Та пройшовши пів дороги, раптово почалась злива. Повертатись додому вже не було сенсу, тому чимдуж побіг до магазину.

Та швидка хода мене не врятувала і я промок до нитки. Заходжу в магазин, а там виявляється ще не спекли моїх улюблених круасанів. Я дуже люблю з шоколадною начинкою, зверху посипані арахісовою стружкою. Біжу до супермаркету.

Коли зайшов усередину, то побачив, що на полиці лишилась лише одна пачка. Та щойно я простягнув до неї руку, як мій солодкий сніданок схопила дівчина, що стояла поруч. Вона була досить симпатична, але я був такий розлючений через те, що намокнув, ще й не купив за чим йшов, що навіть не став до неї нічого говорити.

Я взяв пиріжок з маком та з нещасним виглядом попрямував до каси. Коли вийшов із супермаркету, дощ вже скінчився. На дворі мене чека та сама дівчина, що забрала останню пачку круасанів й посміхалась. А потім промовила:

– Я віддам тобі свої круасани. Я помітила, який ти засмучений, тому хочу тебе пригостити.

Так, завдяки випадковому знайомству, через любов до солоденького, я познайомився з майбутньою дружиною. Ми живемо у шлюбі вже сім років. І у нас колосальне взаєморозуміння. Маємо маленького синочка, якого обожнюємо.

Ось так мої улюблені круасани подарували мені зустріч з моєю другою половинкою.

КІНЕЦЬ.