У нашому офісі працювала Олена, дівчина із селища, але з інтелігентної родини професора та ліk ліkаря. Дівчина була настільки вихована і стримана, що іноді вона навіть здавалася трохи забитою. Торік вона зах воріла на те, чим увесь світ уже nерехворів.

Так наша Олена потрапила до ліkарні та лежала вона в одній палаті з жінкою. Сусідці Олена дуже сподобалася, та так, що вона познайомила дівчину зі своїм сином з надією на продовження їхніх стосунків. Так і сталося. Олена з тим хлопцем почали зустрічатись.

«Пожити разом до весілля, перевірити свої почуття на побут» — було не варіант для Олени. На це вплинули її виховання та принципи. Все б нічого, ось тільки через кілька місяців вони побралися, а ще через три місяца Олена вирішила подати на розл учення. Ми всі дуже здивувалися, адже хлопець видавався непоганим: і на роботу привозив, і забирав після роботи.

Коли Олена розповіла мені причину їхнього розл учення, я зрозуміла, що і я б подала на розл учення з такою людиною. Мені іноді здається, що я живу з розумово відсталою людиною, а не з дорослим чоловіком. Він не знає елементарних правил етикету.

Мій чоловік і вся його родина любителі «природних явищ» на кшталт колупання в носі та в зубах, сидячи за столом. Вони можуть сидіти все за одним столом, дивитися один одному в о чі і… колупатися в носі! А їхній словниковий запас залишає бажати кращого. Вони після кожного слова вставляють «е… ну це, як його, млинець».

Або почуються розумні слова по телевізору, а потім вставляють ці слова взагалі не за значенням. Я жила в чистоті, порядку та затишку, але з появою чоловіка мій дім перетворився на свинарник! Скрізь брудний одяг, фантики та порожні пляшки! Я його вже на дух не терплю!». Ну, що ж, напевно, вона робить правильно, але дивно, що цих дивацтв чоловіка вона до заміжжя не помічала …

КІНЕЦЬ.