Сьогодні я хочу розповісти одну цікаву історію, що трапилась зі мною у тролейбусі. Останнім часом там не дуже багато людей, оскільки водій дозволяє займати лише сидячі місця через низку карантинних вимог.

Та в той день на вулиці була шалена злива і водій просто не міг залишити інших людей на зупинці в таку погоду, тому дозволив увійти на свій страх та ризик.

Але, думаю, не треба навіть казати, що завжди і всюди знайдуться люди, які чимось невдоволені. Із самого заду транспортного засобу почали доноситись крики в сторону чоловіка за кермом. Одна жіночка похилого віку була невдоволена, що ми всі порушуємо правила і наражаємо її та інших на небезпеку. Адже вона не хоче захворіти. Щоправда, кричала вона це все з маскою, яка теліпалась під бородою.

Ну от і скажіть: чи має совість людина, яка на когось валить купу образ та негативу за щось, а сама в цей час цього не виконує?

Всі пасажири оглядались один на одного та нічого не говорили. Не хотіли починати сварку з людиною, по якій видно, що спір ні до чого позитивного не призведе. А от тому водію я до цього часу неймовірна вдячна. Він справді проявив свою доброту і людяність, коли не залишив десяток людей замерзати під дощем.

КІНЕЦЬ.