На сьогоднішній день у мене в житті склалася така досить особлива ситуація, ігнорувати яку і говорити, що це все не серйозно, я не можу.

Справа в тому, що я живу в цивільному шлюбі і недавно у нас з Дмитром народилася друга дитина. І саме факт того, що ми не перебуваємо в офіційному шлюбі, є для мене вирішальним, я зараз серйозно задумуюся про це.

У мене ж за спиною, якщо говорити щиро, нічого немає і все, я присвятила своє життя на домогосподарство та виховання дітей. І зараз мені сумно подумати про те, що зі мною буде якщо ми розлучимося з моїм чоловіком. Можливо, я рано хвилююся, але в житті буває все.

Я навіть не зможу забезпечити своїх дітей найнеобхіднішим, якщо таке станеться.

Розумію, що це повністю моя вина і звинувачувати когось в цьому марно в моїй ситуації, але як вийти з цієї ситуації сьогодні я не знаю. Здавалося б, варто просто попросити Дмитра розписатися, проте я знаю що мені відмовить. Дмитро завжди говорить одне і теж, що шлюб – це не якийсь там штамп в паспорті. Я не можу зараз присвятити своє життя повністю йому і дітям, адже мені тоді буде нічого робити, якщо він піде.

Моя мати повністю мене підтримує у цьому і каже, що так робити взагалі не варто було, потрібно було розписатися. Я частково її розумію, адже вона мати-одиначка ​​і багато побачила в житті, поки виховувала мене. Однак чи виправдовує це її недовіру до мого чоловіка? Не знаю. Можливо і так, але ж не можна просити самій чоловіка зареєструвати шлюб, якщо він того сам не хоче. Це неправильно і з такого навряд чи вийде хороша сім’я.

Та й як потім пояснити дітям той факт, що їх батьки перебувають не в шлюбі, а просто живуть разом, у нашій родині усі офіційно оформили шлюб, тому мене ніхто розуміє та не підтримує в цьому питанні. Адже вони подумають, що ми фактично чужі один одному люди, які нічим один одному не зобов’язані. І фактично так воно і є.

Загалом, не знаю чим це все закінчиться, але мені хочеться вірити, що ми зможемо знайти спільну мову з чоловіком, можливо, він зрозуміє мене. Адже ми кохаємо одне одного, а значить повинні йти на компроміс, який дозволить нам зміцнити наші відносини. Тим більше все це робиться заради дітей, що навіть не знають про проблеми в сім’ї. І мені б не хотілося, щоб вони дізналися про них в майбутньому. Хочу бути дружиною від Бога!

Як вмовити чоловіка? Так же не має бути?

Фото ілюстративне.

Джерело