Ми з чоловіком у шлюбі вже десять років, але останнім часом таке відчуття, ніби ми не маємо нічого спільного. Я працюю майстром манікюру, завдяки своїм старанням я досить успішна у своїй професії. Виключно моя заслуга те, що я заробляю вдвічі більше за чоловіка. Це зовсім нелегка праця, доводиться докладати багато зусиль, намагатися робити свою роботу якісно. Мій чоловік працює в офісі.

Він вважає, що є елітарною частиною суспільства. І хоча він заробляє вдвічі менше за мене, все одно вважає тебе годувальником сім’ї, який має право командувати в будинку. Він ніколи не допомагав мені по господарству. Я змушена встигати і працювати, і робити справи вдома.

Працюючи жінки підтвердять, що це зовсім не легко. Але найгірше те, що останнім часом я відчуваю, що між нами не залишилося нічого спільного. Я не отримую від нього моральної підтримки.

Ми навіть не розмовляємо один з одним. Розумію, що швидше за все йде до розл учення, я почала відкладати rроші, щоб потім не потребувати. Нещодавно чоловік знайшов мою заначку, почав kрuчатu та ставити запитання.

А мені не було чого відповісти. Чесно кажучи, глибоко в душі я була рада, що все розкрилося само собою. Невідомо скільки ще я не наважувалася б подати на розл учення, якби він сам все не знайшов.

КІНЕЦЬ.