Ми з Наталею жили три роки. Це вона перша запропонувала переїхати до неї жити. Я навіть запропонував їй вийти за мене заміж, але вона відмовилась. Аргументувала свою відмову тим, що ми і так щасливі, і нам не потрібно штампа в паспорті. Ось тому ми у цивільному шлюбі.

Мої друзі дивувались чому моя дівчина не хоче виходити за мене заміж, адже усі дівчата мріють про білу весільну сукню і обручку на пальці. Але я не звертав на їхні слова уваги, мене засліпило кохання. Я хотів бути разом з Наталею і постійно думав про неї.

Ми перестали зустрічатись з моїми друзями, бо моїй дівчині вони не подобались. У будні дні я працював, а на вихідні ми мали плани. Ми подорожували, гуляли містом і ходили у кінотеатри.

Ось так минуло три роки. Наталя за цей час дуже змінилася і віддалилась від мене. А одного дня вона не прийшла додому. Я телефонував до неї, але вона не брала слухавку. Я вирішив поїхати до її батьків. Коли зайшов у квартиру, то побачив, що вона там була з іншим чоловіком. Вони сиділи на кухні і розмовляли з батьками моєї дівчини, я так зрозумів, що вони домовилися про весілля.

– Ти збираєшся вийти заміж за цього чоловіка? – запитав я Наталю.

– Так. Я не розумію чому ти прийшов, ти тут зайвий!

Я був шоkованuй. Виявилось, Наталя мені зраджує. Я ніколи не думав, що моя дівчина так може вчинити зі мною.

КІНЕЦЬ.