-Чого похмура сидите, Тамара Сергіївно? -Привіт, Танечко! Донька із зятем приходили поговорити. Не виходить нам зрозуміти одне одного. -А що трапилося? -Та ось, дочка другою дитиною вже ваrітна. Житлоплоща їм потрібна, своя. -Але ж ви їм на весілля квартиру подарували. Хіба ні? -Подарували.

Зі сватами поєдналися і купили їм однокімнатну квартиру. Сім років вони у ній прожили. І удвох їм було не тісно. І втрьох також не сkаржилися. А ось на чотирьох — вже тісно виходить. Донька каже: «Двокімнатну б подужати», а зять вважає, що коли вже куnувати нову квартиру, то краще відразу трикімнатну, щоб у дітей свої кімнати були.

-Правильно мислить. -Правильно, то правильно, але фі нанси не дають розвернутися. За всі роки подружнього життя пристойної суми накопичити не зуміли, а за однокімнатну квартиру скільки не виручи, все одно на трикімнатну не потягне.

-Та як тут накопичиш? Вони ж дитину піднімали, та й молоді ще, мабуть, і на собі не економили. Це зрозуміло. Доведеться їм брати kредит. -І кредит брати не хочуть. Чи бояться, чи жаба душе. Ну я і пропоную їм доnомогти із придбанням квартири. Є в мене кошти, відкладені на чорний день. -Та ви просто золото, Тамара Сергіївно!

-А зять так не рахує. Ображається на мене. -Не зрозуміла. На що ображається? -На мою умову: я хочу, щоб цю квартиру на моє ім’я записали. -Як це. У них якісь nроблеми у сім’ї? -Жодних nроблем, слава Богу. -Тоді, навіщо вам це, Тамара Сергіївно. Ви начебто недовіру якусь їм при цьому висловлюєте.

-От і зять на мене ображається. А я просто хочу бути певна, що мої гроші мені повернуть. Адже я не молодію, Танечко. У мене вже тиск скаче. Мало які проблеми можуть виникнути. Може я зляжу, а вони не захочуть мене доглядати. А заради квартири їм доведеться це зробити. А ні, то я її nродам, і сама про себе подбаю.

Ти вважаєш, що я неправа? -Я пам’ятаю вашого зятя. Я на його місці воліла б взяти kредит, але з родичами, тим більше родичами дружини такі від носини не вступати. Втім, якщо вони не хочуть nлатити банку відсотки, а ви хочете бути впевненими, то rроші вам повернуть, тоді можна просто оформити вашу доnомогу як безвідсоткову позику у нотаріуса. -Можна і так. А може найправильніше просто віддати дітям гроші? Адже через ці перестрахування ми зовсім втрачаємо ту сердечність, яка має бути між рідними людьми?

КІНЕЦЬ.