Коли Ігор повернувся додому без подарунка, я подумала, що він придбав його наперед і заховав десь у квартирі. Але ми повечеряли, зібрались лягати спати. Я не те, що нічого не отримала від чоловіка, з яким у нас сьогодні десята річниця, а взагалі не почула від нього жодного ласкавого слова чи, хоча б, слів вдячності за прожиті роки. Так ми відзначили нашу круглу дату..

Я стільки років, кожного дня дбаю про дім та сім’ю, намагаюсь створити затишну атмосферу вдома, готую всім їсти, прибираю, слідкую за чистотою одягу і встигаю ще й на роботу ходити.

У нас двоє дітей. Їх виховання – не легка та відповідальна справа. Більшість обов’язків лежить на мені. Я ходжу на батьківські збори, відводжу їх на гуртки та секції, вчу з ними уроки та вирішую ще безліч організаційних питань. Якщо до цього додати звичайні трудові будні та роботу вдома, то моє життя минає у постійній гонитві. Я не маю часу на себе, а Ігор спокійно повертається з роботи, вечеряє та йде спати, або ще сидить перед телевізором. А те, що я теж повернулась з роботи й хочу відпочити, хочу, щоб мені хтось приготував їсти, це нікого не цікавить.

Так само й вчора, чоловік не став порушувати власних традицій і не виявив мені жодного знаку уваги, не зважаючи на наш ювілей. Ще й ходив бурчав, що я не встигла вчасно приготувати вечерю й не забрала посилку з пошти. Оце так привітав!

А я цілий тиждень чекала цього дня. Підготувала йому сюрприз. Але після його байдужого ставлення, зникло будь-яке бажання щось дарувати. Було почуття апатії та безвиході. Він мене дуже образив. Тому, довго не думаючи, зібрала валізу, та поїхала до батьків. Вони живуть не далеко.

Зранку емоції стихли й змогла оцінити ситуацію холодним розумом. Я вирішила, що перш, ніж вдаватись до рішучих дій, варто відверто з ним поговорити й пояснити, що я відчуваю. Розмова була довгою, виявляється, він навіть не брав до уваги, що мені настільки важко і не замислювався, що більшість обов’язків лежать на моїх плечах.

Думаю, він все зрозумів, бо тепер намагається допомагати мені з роботою по дому і подарував подарунок до нашого ювілею, хоч і з запізненням..

КІНЕЦЬ.