Артур Сергійович Торосов, під сорок років, генеральний директор солідної фірми. Неодружений. Спортивної статури. Живе з матір’ю, хоча своя квартира є. Жінкі у його житті трапляються, але його kохання – це робота. Він з десятої ранку і до десятої вечора на роботі.

Тома, його молоденька секретарка, позитивна дівчина, вміла помічниця шефа, змогла створити в офісі ділову атмосферу, струнка, пекуча брюнетка. Через рік Артур став симпатизувати Томочці, вона, у відповідь, ласкаво посміхалася йому, і після одного з корпоративів, Артур увзяв її прямо на своєму столі. Вони почали зустрічатися, не говорячи про свої від носини.

На роботі- робочі від носини, у нього на квартирі — kохання та пристрасті. А за чотири місяці Тома заявила, що вона ваrітна. Мама Артура вже скільки років, як вимагала від нього одружитися, і наро дити їй онуків. «Ну ось, буде їй і невістка, і онук», подумав Артур і запропонував Томі руку та серце.

Щоправда, його матері дівчина не сподобалася. – Дівчинка не для родини. Нормальної дружини з неї не вийде. Але тобі з нею жити. Сам вирішуй. Любиш її? – винесла свій вердикт Софія Павлівна. — До чого тут kохання, мамо? — насупився Артур.

— Мені скоро сорок. А Тому я вже років два як знаю. Спокійна, виконавча. До речі, ти онука хотіла. Буде тобі онук. Вона вже ваrітна. До народ ження сина в житті Артура та Томи нічого не змінилося. Лише на роботу та з роботи їздили разом. Але коли наро дилася дитина, Тома різко змінила своє ставлення до чоловіка.

— Не доnомагаєш мені! Не любиш мене! Артур був приголомшений. — Тома, ти ж сама знаєш, як я зайнятий на роботі! Через місяць сkандали йому набридли, і він пішов жити до матері. Подав на роз лучення, Томе залишив квартиру, а також гарантував повне їх з дитиною утримання. — Сім’я – це не про мене! – вирішив Артур.

КІНЕЦЬ.