Настав знову цей нестерпний ранок понеділка. Я, як завжди, помалу збирався на роботу, дружина ще солодко спала. Коли я поставив чайник, то побачив, що на підвіконні в кухні лежить телефон коханої. І коли я сів снідати, то там пролунала вібрація, яка сповіщала про нове повідомлення.

Ніколи раніше я не заглядав у телефон коханої. Взагалі не в моїх правилах переходити чиїсь особисті межі. Та саме в той момент, зізнаюсь, щось підштовхнуло мене просто поглянути. Та краще б цього я не робив, адже текст смс-ки мене шокував. А саме:

«До зустрічі. Не забувай: неділя, вечір, 19:00, ресторан «Базилік»». Декілька хвилин я не міг поворухнутися. Тоді кинув телефон на місце, де взяв.

З Тетяною ми в шлюбі вже вісім років. Я ніколи навіть припустити не міг, що вона може мені зраджувати. Ну от просто якби мені хтось сказав, то я б не повірив. І це повідомлення похитнуло мою віру у вірність людини.

За декілька хвилин після цього Таня прокинулась і почала, як зазвичай, збиратися на роботу. Я поглянув на неї з підозрою та недовірою, а вона мені посміхнулась, пішла вмиватись. Загалом, у поведінці коханої нічого не змінилося.

Весь день на роботі мені не виходило з голови те смс. Ну невже вона зможе ось так взяти і зрадити мені?

Щоб перевірити Таню, під час розмови за вечерею я запропонував їй піти до ресторану у неділю ввечері. Сказав, що ми давно не виходили в люди, а тут якраз зарплата повинна прийти. Та жінка відразу сказала, що не зможе піти, адже вже запланувала похід до кафе із подругами.

Мені стало неймовірно образливо. Я мало сльозу не пустив у той момент. А потім ще цілу ніч не міг спати, адже уявляв, як моя кохана сидить там з якимось стороннім чоловіком і має мене за дурня. Зранку я твердо вирішив, що мушу піти в неділю за дружиною та поглянути, на кого вона мене проміняла.

Ось і настав той день, до якого я ледве дожив. Таня прихорошилась, вдягнула нову сукню, ефектно нафарбувалась та вийшла з дому. Я почекав декілька хвилин і тихенько послідував за нею. Коли я увійшов до ресторану за Танею, то навкруги почало відбуватися щось дивне. Із усіх кутків почали зриватися хлопавки, летів серпантин і вибігали люди із криками:

– Вітаємо! Вітаємо!

Я нічого не міг второпати, поки до мене не підійшла Таня і не нагадала про те, що сьогодні мій День народження. Я настільки захопився та перейнявся підозрами про зраду дружини, що навіть забув про своє свято.

Все це кохана влаштувала для мене, покликала всіх родичів та друзів. Ці емоції не можна порівняти ні з чим. Та більше таких сюрпризів я не винесу.

КІНЕЦЬ.