Народився я у неблагополучній родині. Був старшим сином. Крім мене, у матері було ще двоє братів і двоє сестер. Часто буває так, що багатодітні сім’ї живуть у гармонії та благополуччі. Однак не в моєму випадку. У нас не було батька. Мати жила то з одним чоловіком, то з іншим. Тому кожен з нас був народженим від різних батьків. 

Я ніколи не мав вільного часу, не міг вийти просто погуляти з однолітками. Завжди я повинен був допомагати мамі. Мені доводилося доглядати за молодшими братами та сестрами, прибирати, мити посуд та готувати їсти. А ще я виконував і чоловічу роботу, яку могли виконувати лише старші. Я навчився у дев’ять років колоти дрова та розгортати великі кучугури снігу.

Після отримання атестата про закінчення школи, я безкоштовно вступив до технічного училища. Але мені не судилося там навчатися. Моя родина була без грошей. Мама була знову вагітна і не змогла вийти на роботу. Тому навчання я залишив і був змушений іти працювати, щоб забезпечити сім’ю.

Я жив так майже п’ять років. Все заради своєї рідних. А потім я стомився від цього. Мені було двадцять три роки, коли я поїхав за кордон. Там я влаштувався на ферму, де й познайомився з Орисею. Вона була родом із Закарпаття. Ми покохали один одного та вирішили одружитися. Однак весілля відклали на пізніше.

Спочатку я хотів поїхати додому, до родини. Та коли повернувся до матері, то зрозумів, що нічого не змінилося. Зовсім нічого. У матері був черговий кавалер. Моя старша сестра працювала, хоча мала ходити до школи. А потім завагітніла і втекла зі своїм залицяльником. Молодша сестра доглядала за братиком, яком виповнилося шість років.

Мати зраділа моїй появі. Вона вирішила, що я й надалі буду їм допомагати. Але цього разу я відповів, що одружуюся і тепер усе зароблятиму на забезпечення моєї дружини та майбутніх дітей. Вистачить з мене вже! Мені шкода свою матір, однак я від неї не отримував належної підтримки. А тепер я буду жити заради когось і мені буде віддаватися ця любов сповна, бо Орися теж мене любить!

КІНЕЦЬ.