Коли дочка, збираючись заміж, сказала мені, що після весілля вони планують жити зі мною – я зраділа. По-перше, дочка знайшла своє щастя, по-друге, у будинку з’явиться чоловік. Але «по-друге» не вийшло. Не через те, що зять невміха. А через доньку. Вона тремтить над чоловіком, ніби той скляний або зроблений з якогось іншого тендітного матеріалу.

Раптом розіб’ється. Вперше, коли я попросила зятя підправити розетки (вони практично вивалилися з гнізд), він сказав: — Зробимо. Ніяких проблем. Тільки ви мені нагадайте у вихідні, а то я забуду, — і пішов на роботу. Щойно зять вийшов за двері, як на мене накинулася дочка. — Ти чого?! Він і так стомлюється на роботі!

А тут ти зі своїми розетками! Не стала я нагадувати зятю про розетки. І полиці повісити не попросила. І меблі пересунути не змушувала. Але з дочкою планами поділилася. А вона вирішила, що я так і мрію приорати її дорогоцінного. Та так злякалася, що потягла чоловіка жити на орендовану квартиру.

Я аж очманіла. Можна подумати, що я збиралася змусити зятя зробити ремонт. Вони вже три роки одружені. І за цей час дочка з правильного чоловіка зробила якесь убожество, яке й підігріти для себе їжу не може. На дачу вони до мене не їздять, раптом я попрошу зятя молотком попрацювати. Те саме і з відвідуванням моєї квартири.

Я на неї подивлюся, коли дітлахів народить. Чи вистачить їй сил далі насолоджуватися чоловіком. А по дому мені майстри на виклик все зробили. Розетки підтягли хвилин за двадцять, полиці повісили за такий самий час. Тепер, якщо потрібна якась робота по дому, я викликаю майстрів.

Роблять швидко та якісно. І ще мене дуже цікавить – моя дочка своєму чоловікові та рідній матері допомагати забороняє? Вона зі свекрухою теж лається на тему — «Не можна мого чоловіка напружувати?». Але не питаю. Дочка і так на мене коситься.

КІНЕЦЬ.