Ольга ходила торговим центром. Вирішила випити кави, і тут до неї підійшла якась дівчина. – Можна сісти? – запитала вона. – Будь ласка, – знизала плечима Ольга. – Розумієте, я його люблю, – почала дівчина. Ольга не знала, як на таке одкровення реагувати. – Розумієте, ми разом вже три роки, – продовжила дівчина. – А в чому проблема? Він на вас не хоче одружитися? – підтримала розмову Ольга. – Та як він одружується, якщо ви не даєте розлучення? – раптом сказала незнайомка. – Я? А я тут до чого? – здивувалася жінка, нічого не розуміючи

«Коли виходиш заміж, розраховуєш на взаємне кохання, відданість, турботу», – думала Оля, розглядаючи весільні фотографії.

Вона не могла згадати, що і коли пішло не в той бік, що трапилося в їхньому житті, через що сім’я почала розвалюватися.

Виявилося, що чоловік має коханку. Як так?

Коли майбутній чоловік запропонував вийти за нього заміж, обіцяв бути вірним, обіцяв золоті гори, обіцяв старість зустріти разом. Він був настільки переконливий, що Оля вірила йому безмежно. Так, власне, він певною мірою не обдурив очікувань. Усі обіцяні «золоті гори» за десять років були виконані – будинок – повна чаша, син, поїздки у відпустку. Будь-які забаганки дружини виконувалися. Ольга теж була гарною дружиною для свого чоловіка — будинок тримала в чистоті, завжди сніданки-вечері на столі. Звичайно, були якісь сварки, але швидко мирилися. Особливих сварок  жодного разу не було.

Ольга завжди вважала, що має ідеальну сім’ю.

Якось подружка на роботі розповідала про коханок одружених чоловіків. Про те, як ці чоловіки часто своїм коханкам розповідають про те, що не можуть залишити дружини, тому що дружина серйозно занедужала, або дружина обмежить при розлученні спілкування з дитиною, або спільний бізнес постраждає від розлучення. І ще багато відмовок. Ольга завжди вважала, що немає таких наївних коханок, які віритимуть у таку нісенітницю. Поки сама не зіткнулася з такою ситуацією.

Ольга вибирала подарунок синові на день народження, ходила торговим центром.  Вирішила випити кави, сіла за столик і тут до неї підійшла дівчина. Симпатична, молода, доглянута та сумна дівчина.

– Можна до вас сісти? – запитала дівчина.

– Будь ласка, – знизала плечима Ольга. Озирнулася, сусідні столики були порожні. Ще раз знизала плечима, не розуміючи, що цій дівчині треба.

– Розумієте, я його дуже люблю, – почала дівчина. – І він мене також кохає.

Повисла незграбна мовчанка. Ольга не знала, як на таке одкровення реагувати. Потім подумала, може дівчині нема з ким поділитися.

– Розумієте, ми з ним разом вже три роки, – сумно продовжила дівчина.

– А в чому проблема? Він на вас не хоче одружитися? – вирішила підтримати розмову Ольга.

– То як він на мені одружується, якщо ви йому не даєте розлучення? Кажете, що з сином не дозволите спілкуватися.

– Я? А до чого тут я? – не зрозуміла Ольга.

– Та як до чого? – не витримала дівчина. – Я люблю вашого чоловіка. Не можна так робити з чоловіком, він же не річ. Відпустіть його, не утримуйте поруч чоловіка, який не любить вас.

– Ось як! Дуже цікаво! А ви точно про мого чоловіка кажете? Може, щось наплутали?

Тоді дівчина дістала телефон і почала показувати Олі фото, на яких чоловік з цією дівчиною.

В голові у Олі звучало: «Ось негідник, от негідник!»

Цього дня у родині Ольги відбулася велика сварка. Чоловік вибачався, обіцяв залишити Ольгу «без штанів», забрати сина, умовляв не подавати на розлучення.

Але розлучення відбулося, поділили майна.

Ось вже рік Ольга з сином живуть вдвох. Колишній чоловік живе один, так і не одружився зі своєю коханкою.

КІНЕЦЬ.