Мені так подобалися наші стосунки зі свекрухою. У нас із чоловіком була традиція – часто відвідувати його маму та сестру. Цим чоловік хотів зблизити мене зі своїми родичами – і це в нього вийшло. Моя свекруха виявилася чудовою жінкою, і ми швидко порозумілися.

Що мені так подобалося в ній, це те, що вона ніколи не втручалася в нашу сім’ю і зі своєю дистанцією показувала, що наша сім’я – наша справа. Незабаром у нас із чоловіком народилася донька, і ми стали втрьох відвідувати свекруху. Вона дуже любила внучку і неодноразово відзначала, що шалено щаслива, що чує в будинку дитячий сміх. Сама свекруха активно будувала своє особисте життя.

У неї за останні кілька років було кілька серйозних стосунків, але без друку у паспорті. Мені було складно зрозуміти її думку щодо цього, але я не дозволяла собі втручатися в її життя. Скоро свекруха повідомила нам, що має нового чоловіка. А через кілька місяців вона завагітніла.

Ми з чоловіком були здивовані, коли дізналися, що свекруха має намір залишити дитину. Лікарі попереджали, що це дуже небезпечно для життя і життя дитини, а також, що дитина може народитися з різними відхиленнями. Їй було майже 50. Але вона наполягала на своєму.

Ми з чоловіком переживали за її здоров’я, просили хоча б зробити УЗД, щоб бути впевненими, що дитина здорова. Але свекруха відмовлялася, говорила – це зайве опромінення.

Вона залишила дитину і на восьмому місяці вагітності у неї почалися передчасні пологи. Вони були дуже складними. Лікарі змушені були проводити кесарів, щоб врятувати їм життя. І, як вони прогнозували, дитина народилася з відхиленнями, і свекруха вирішила від нього відмовитися.

Вона аргументувала це тим, що не зможе повноцінно дбати про хвору дитину. Лікарі намагалися відговорити її, адже вона раніше хотіла залишити дитину. Але вона написала відмову. Зараз ми з чоловіком не знаємо, чи варто поговорити з нею і пояснити, що якщо вже знаючи всі ризики, вона свого часу вирішила залишити дитину, то зараз зобов’язана брати за неї відповідальність?