Галина з дуже бідної сім’ї, виховувала її тільки мати. Заробляла Зоряна Ігорівна дуже мало і їм не вистачало грошей на хліб. Дівчина ходила до школи у старому подертому одязі, з неї сміялись однокласниці. А після закінчення школи дівчина не мала грошей на навчання в університеті, тому вона пішла працювати у продавцем у невеликий магазин.

Її мати дуже раділа, що дочка підросла і допомагає їй. Тепер вони почали краще жити. Вони купували смачну їжу і новий одяг. Усе налагодилось, але через вісім місяців Зоряна Ігорівна пішла у інший світ.

Пережити втрату матері Галині допоміг її новий кавалер. З Миколою дівчина познайомилась по дорозі додому. Вона йшла зі супермаркету і несла важку сумку, аж раптом біля неї зупинилась машина і молодий чоловік запропонував її підвезти додому. Дівчина декілька хвилин сумнівалась, але юнак їй здався добрим і серце підказало сісти до нього у машину.

Молоді люди дуже сподобалися один одному і почали зустрічатися. А через деякий час Микола запропонував Галині переїхати жити до нього. Дівчина дуже зраділа, а коли побачила квартиру коханого, то була здивована. Виявилось, що її хлопець є дуже заможною людиною. У нього власний бізнес, трикімнатна квартира у центрі міста і декілька автомобілів. Тепер Галині не потрібно було працювати. Вона буквально могла вказати пальцем на річ, яку вона хотіла і Микола їй одразу купував.

Дівчина відчувала себе наче у казці, але через декілька місяців вона зрозуміла, що не все так ідеально, як здається. Її коханий виявився дуже ревнивим, він постійно хотів контролювати Галину. Дівчина відчувала себе наче у клітці. Вона не могла піти до подруг, навіть у магазин молоді люди ходили разом.

Згодом дівчина дізналась, що вагітна. Вона дуже зраділа цій новині, але боялась реакції коханого, тому розповіла про вагітність уже коли стало видно живіт.

– Чому ти мені швидше не сказала? Я не хочу дітей! – кричав Микола.

– А я хочу дитину. – відповіла дівчина.

Через деякий час Галина підслухала розмову коханого, він говорив зі знайомим лікарем і пропонував йому гроші. Хлопець хотів, щоб він допоміг позбутись дитини.

Дівчина після почутого вирішила не гаяти часу, вона навіть речей не збирала. Галина одягнула пальто і побігла на вулицю. Вона вирішила поїхати у інше місто, щоб Микола ніколи її не знайшов. Вона хотіла народити дитину і це для неї було найважливішим.

КІНЕЦЬ.