Я дуже полюбляю різного роду м’ясні делікатеси. Особливо в’ялене м’ясо, які роблять лише в нашому місцевому супермаркеті.

Якось мене запросив до себе друг, ми мали дивитися бокс. Макс сказав, що з нього пиво, а з мене м’ясна закуска.

Для цієї цілі найкраще всього підходило м’ясо, яке готують в нашому супермаркеті. Та коли я прийшов, усе вже розкупили. Я почав переглядати альтернативу, але все було не те. Тим більше я був налаштований на покупку свого улюбленого м’яса, та ще й другу про нього усі вуха прожужжав.

У цих роздумах я дійшов до каси, як раптом побачив, що на поличці з сірниками лежить наважений шматок мого улюбленого в’яленого м’яса, ще й розмір шматка підхожий. Моя рука потягнулася за цим шматком, аж раптом якась дівчина схопила його раніше за мене.

Від несподіванки я аж рота роззявив. Вона ж дівчина, навіщо їй моє м’ясо, хай краще шоколадку якусь собі купить.

Довелося купити чипси та курячі снеки… Настрій було зіпсовано.

Я вийшов із супермаркету проклинаючи усе на світі, на ходу придумував що скажу другу, аж раптом побачив ту саму дівчину, яка забрала моє м’ясо. Вона посміхнулася до мене та сказала:

– Не будь таким похмурим, краще йдемо дивитися бокс.

Мою образу як вітром здуло, так ми познайомилися з моєю майбутньою дружиною Тетяною. Уже шість років разом дивимось бокс, футбол, біатлон. У нас багато спільного: улюблена їжа, спорт, хобі. Я дуже щасливий у шлюбі.

Єдине що лікарі нам забороняють їсти багато соленої їжі, адже це впливає на наше здоров’я, хоча разом з Тетяною я можу й змінити свої харчові звички.

КІНЕЦЬ.