Христина приїхала до своєї подруги Дарини пізно. Вона переступила поріг квартири і одразу гірко заплакала. Вони вже дві години сиділи на кухні і Дарина не могла її заспокоїти. – Але ж він сам мене вибрав, запропонував жити разом… Даринко, за що Олексій так зі мною вчиняє?! Навіщо про роботу набрехав?! – плакала Христина. – Христинко, ти в мене розумниця й красуня. У тебе ще таких Олексіїв, знаєш, скільки буде… – Не кажи нісенітниць, – Христина навіть плакати перестала. – Він у мене єдиний! Краще за нього немає! Дарина рота розкрила від здивування
Христина приїхала до своєї подруги Дарини пізно ввечері. Вона переступила поріг квартири і одразу гірко заплакала.
Вони вже дві години сиділи на кухні і Дарина не могла її заспокоїти.
-Але ж він сам мене вибрав, запропонував жити разом. Даринко, за що Олексій так зі мною вчиняє?! Навіщо про роботу набрехав?! – плакала Христина.
-Христинко, ти в мене розумниця й красуня. У тебе ще таких Олексіїв, знаєш, скільки буде…
-Не кажи нісенітниці, – подруга навіть плакати перестала. – Він у мене єдиний! Краще за нього немає!
Дарина рота розкрила від здивування.
…Що краще не буває, Дарина могла посперечатися. Особисто їй цей юнак ніколи не подобався. Одразу видно – альфонс. Звик жити за рахунок жінок. І, треба віддати йому належне, був профі у своїй справі.
Шукає таку, щоб наївніша була. З душею розкритою. Потім сам же в цю душу й плює, коли використовує її на повну.
Вона не лестила подружці – Христина справді розумниця і красуня, яких пошукати. Тільки останнім часом своїм розумом вона майже не користується. Живе суцільними емоціями, а розум ніби відключений.
Невже їй не видалося підозрілим, що Олексій для спільного проживання вибрав саме її квартиру? Комуналку жодного разу заплатити не запропонував. Продукти також не купував.
-Ти ж сама знаєш, що краще, а я вічно куплю щось неїстівне… – казав він.
Але й цього було мало.
Захотів він відпочити на морі. За рахунок Христини.
-Мені зарплатню наприкінці місяця переведуть. Там якісь проблеми з банківською карткою виникли, довелося іншу оформляти. А це час, – пояснив він довірливій коханій. – Може, позичиш мені на поїздку? Повернемося, отримаю то й віддам одразу.
Вільних грошей у неї не було. Нещодавно машину з ремонту забрала, що їй у копієчку влетіло. А машина потрібна. Сама вона на роботу могла якийсь час і маршруткою поїздити. А ось Олексієві незручно. Він останніми місяцями часто користувався автомобілем подруги.
-Жаль, хотілося звозити тебе на море. А незабаром сезон закінчиться, – сказав він.
І Христина вирушила в банк. Взяла гроші на поїздку під значні відсотки.
-Не хвилюйся, повернемося, тут же все віддам, – заспокоїв її Олексій.
Наступного дня після повернення додому обоє вийшли на роботу. Христина повернулася ввечері, а коханого немає!
Почала дзвонити. Телефон вимкнений.
-Щось трапилося, – подумала вона і подзвонила йому на роботу.
Хтось зі співробітників взяв слухавку:
-Так він уже три місяці, як не працює в нас. Звільнився. До речі, не одна ви його шукаєте, – загадково сказали на тому кінці й поклали слухавку.
Після цього вона й вирушила до подруги за порадою.
Тільки та її зовсім не підтримує, говорить про Олексія всілякі погані речі.
-До речі, де твоя машина? – діловито спитала Дарина.
-Не знаю, Олексій на ній з ранку на роботу поїхав…
-Треба заявляти.
-Зовсім, чи що?! Що він про мене подумає? – обурилася Христина.
-Отже, згодна йому подарувати?
-Та до чого тут «подарувати»? Може, він ще з’явиться…
-Сама в це віриш? Щодо роботи три місяці тебе за носа водив. Тобі не здається дивним, що його звільнення збіглося з моментом, коли він прийшов до тебе жити? І з яких грошей збирався тобі обов’язок повертати? Чому сам кредит не взяв?
Бачачи, що подруга задумалася, сказала:
-Речі перевір, його та свої. Ну, його речей, найімовірніше, немає. А твої коштовності?
-Даринко, ти чого? – Христина намагалася сперечатися, але робила це невпевнено.
Ноги самі несли її до скриньки, що була у спальні.
-Ні… Ні сережок, ні маминої підвіски, ні каблучки, – з розгубленим виглядом вона присіла на ліжко, стискаючи в руках скриньку, що помітно спорожніла.
-От же ж! – сказала Дарина.
-Мало йому того, що сама давала. Ще й на таке наважився! Потрібно йти писати заяву на нього!
-І що я скажу? Машиною сама користуватися дала, в страховку його включила, як належить. Кредит теж сама оформила, ніхто не змушував. А коштовності… Тут ще довести треба…
Але Дарина проявила наполегливість. Справу відкрили. Через місяць машина повернулася до власниці. Ані каблучки, ані сережок повернути не вдалося. Олексій свою причетність повністю заперечував.
Христина тепер виплачує кредит. А чоловіків обходить стороною. Все боїться на чергового «Олексія» натрапити…
КІНЕЦЬ.