Для Влада найголовнішим другом у житті завжди був його батько. Вони проводили разом дуже багато часу із самого дитинства. Ще в дитинстві Влад із батьком любили колекціонувати іграшкові машини, ходили разом на рибалку, проводили разом багато часу та проводили цей час цікаво.

З віком ставлення батька до сина не змінилося, вони все ще разом частенько виходили на прогулянки і таке інше.

Влад навчався у батька життя, його поради стали у нагоді Владу на шляху всього його життя. Влад придумав, що він завдячує батькові за всі уроки, ось тільки що могло б бути хорошим подарунком для нього? Сам Влад зміг вступити в універ, у нього було дуже багато добрих друзів, також і дівчина, яка його дуже любила.

У колі друзів усі Влада знали, як дуже доброго і хорошего хлопця, і всього цього він не зміг би домогтися без доnомоги батька, ось він і хотів йому віддячити.

Одного дня Влад після довгої розмови з мамою повідомив батькові, що наступного дня на пару днів поїде в інше місто, що було див но, адже зазвичай Влад із міста не виїжджав. За кілька днів Влад з’явився додому, у червоній машині. Мама Влада не одразу зрозуміла, чому саме цю машину син обрав, але коли батько Влада побачив свого сина у тій машині, розnлакався.

Ще до народ ження Влада такий «Москвич» був у батька Влада, але той nродав свою ластівку, щоб куnити будинок для своєї маленької родини, а Влад повернув старе щастя батькові.

КІНЕЦЬ.