Зустріла сьогодні свою подругу. Вже хотіла привітати її із заміжжям, але побачила, що Настя якась засмучена. Я запитала чому вчорашня наречена така похмура.

– Привіт, Настю. Чому ти така без настрою. Ти ж щойно вийшла заміж!

– В тому то й справа, що не вийшла.

– А що трапилось.

– До одруження не дійшло.

– Чому ж так?

– Я вирішила пожартувати у РАЦСі, але Вадим не оцінив і сказав, що я його осоромила перед родиною. Геть почуття гумору не мають.

– Як це сталось?

Мене розпирало від цікавості, що могла утнути Настя, щоб її чоловік передумав одружуватись в останній момент.

– Я з дружками вигадала розіграш. Вирішила пожартувати над майбутнім чоловіком і повеселити гостей, щоб було що згадати. А то всі весілля якісь одноманітні. Тому, перед розписом, одна з подружок нареченої піднесла мені пляшку червоного вина й запитала, чи я щаслива, що виходжу заміж за цього чоловіка. 

Та я вдала розпач і сказала, що обставини змусили мене сказати йому так і таке горе залишається тільки залити алкоголем. Взяла і випила майже усю пляшку. Вадим був шокований, як більшість його родичів. Решта гостей реготали не розуміючи, що відбувається.

Насправді ж, у пляшці був вишневий сік, але мій наречений не хотів нічого чути. Він мовчки покинув залу урочистих подій. Я хотіла його наздогнати, пояснити, що це всього лише безглуздий розіграш, та він і слухати не став. Лише сказав, що я його осоромила перед родиною.

Досі він мені не зателефонував і на мої дзвінки не відповідає. Оце влаштувала собі свято. Але ж час не повернеш назад..

КІНЕЦЬ.