П’ять років тому я познайомилась із дуже колоритним, мужнім, харизматичним хлопцем. Звали його Мухаммед. Наші стосунки розвивалися дуже стрімко і скоро я погодилась вийти за нього заміж. Та відразу після весілля зрозуміло, що це рішення було поспішним.

Почнемо з того, що коли коханий був на роботі, то його батьки приходили і керували мною. Прямо контролювали кожен крок і критикували. Я мусила цілодобово прибирати, готувати їсти і навіть чистити їхнє взуття. Можете собі уявити? Не жінка, а Rабиня. Я ж хотіла бути хорошою невісткою, тому ніколи не перечила свекрусі і свекрові.

Якось взагалі розмова з ними зайшла в таке русло, що я мало не впала від неочікуваності. Батько Мухаммеда сказав, що ніколи не хотів таку невістку як я. І вже навіть мав кого насватати синові, але той вперся рогом. Та зараз час щось змінювати і він проситиме сина якнайшвидше зі мною розлучитися. І дитину мою вони заберуть, оскільки за їхніми правилами маля залишається з батьком.

Ось в такі тенета я потрапила. Свекруху я терпіла ж теж дуже довго. Та в один момент вирішила випустити пар і висказатися по повній програмі. Тим більше, якщо вони і так надумали виставляти мене за двері.

Я зібрала їх у вітальні і почала говорити у спокійній манері:

– Отже так. Ваш син обрав мене, це його вибір. Я ніяких приворотів не робила, на шию йому не вішалась і каблучку на палець силою не одягала. Все, що ви зараз робите псує життя вашому синочку, а заодно і внуку. Цього ви добиваєтесь? У вас є своє життя, а у Мухаммеда своє. Він вже дорослий хлопчик і сам вирішить, як йому жити.

Батько чоловіка, здавалося, оскаженів. Його звірячі очі дивились на мене, як на здобич. Мені стало не по собі, ніби хтось вдарив, та я продовжувала тримати марку непохитної жінки.

Та на цю промову ніхто не сказав мені і слова. Вони мовчки встали і пішли додому, а я почала готувати вечерю в очікуванні чоловіка. Після цього скандалу мене, можливо, виженуть з дому або ж навпаки вони змирились із моїм характером. Залишилося лише чекати, що ж буде далі.

КІНЕЦЬ.