Свого чоловіка я, звичайно, безмірно кохаю, та інколи його різкі висловлювання надто пригнічують мене. Що не день, то він викидає якісь образливі фрази, а в кінці ще й маніпулює тим, що піде від мене, якщо все і надалі буде продовжуватися. А як продовжуватися?

Мені прямо не зрозуміло, що його не влаштовує. Протягом всіх років я стараюся для нас двох та конкретно для нього. І дійсно не розумію, що роблю не так. Я постійно смачно і багато готую, підтримую чистоту в домі, мило себе поводжу з коханим, яким би поганим не був мій настрій. Та часто він приходить додому під ранок і я вже просто не маю сил терпіти таке нахабство.

Ось так трапилося і на цей раз. Уявіть собі, Микола не дуже був задоволений від того, що я ставлю питання з приводу його походеньок. А далі було найцікавіше, коханий взяв свої валізи і просто пішов геть. Як виявилося, він поїхав до матері. Я  ж думала, що «перепсіхує» і на ранок повернеться. Та минув тиждень, два, три, а Коля так і не з’явився вдома.

Я довго страждала, адже кохаю чоловіка і подумала, що хочу бути з ним, навіть з купою всіх недоліків. Неодноразово я ходила до свекрухи, щоб знайти з ним зустріч, та вона виганяла мене, не давши сказати жодного слова. Мені було боляче і образливо. Перш за все за те, що я щиро не розуміла, у чому завинила.

Я зовсім не вважаю, що зробила щось протизаконне. Будь-яка нормальна дружина не була б задоволена такою поведінкою і явно б вчинила скандал, якби її чоловік систематично не ночував удома.

Мені здається, що він також любить мене, тоді чому така поведінка і чому ми не можемо залатати цю прірву між нами простою розмовою? Я телефонувала особисто йому, та відразу мене перекидає на автовідповідач. Напевно, він навіть мій номер заніс до чорного списку.

На мою думку, справжні чоловіки так не вчиняють. Навіть, якщо він раптом більше не хоче бути зі мною, то треба мати в собі сили зізнатися мені в цьому, а не морочити голову.

Я ж тепер як на розпутті. Чи чекати Колю чи будувати нове життя?

КІНЕЦЬ.