Маргариті Іванівні  65 років. Чоловіка поховала ще 20 років тому, а особисте  життя так і не влаштувала більше. Всю себе присвятила вихованню сина.

Денис  ще змалечку був розумний та талановитий. Мати завжди пишалась таким сином: відмінник в школі, студент  з червоним дипломом, магістр одного зі столичних вишів. У свої 30 років Денис має хорошу зарплату, власну квартиру та авто. Багато працює, на роботі його цінують, як першокласного спеціаліста. Одна проблема-він самотній. Дружини нема, дітей нема. З його графіком, він взагалі може залишитись затятим холостяком! За це і переживає Маргарита Іванівна.

Денис оплачує для матері комуналку, замовляє по Інтернету продукти та ліки. Навіть знайшов жінку в агенстві, яка приходить прибратися в квартирі Маргарити Іванівни. Христя-жінка порядна та охайна, з нею є завжди про що поговорити, але сина вона не замінить.

Дениса матір бачила ще десь 6 місяців тому…Маргарита Іванівна йому телефонує…Скаржиться, що давно не бачила…Нещодавно став скидувати дзвінки…А потім, коли нарешті взяв слухавку, заявив, що хвилинної розмови в тиждень їм вистачить, і що він влаштував для матері безбідну старість, і щоб вона не надокучала йому порожніми балачками.

Синку, я хочу внуків та уваги, а не твоїх грошей! Я тебе вже пів року не бачила!,- гірко заплакала Маргарита Іванівна.

Ну от що він собі думає? Його однолітки вже дітей до школи ведуть.А він сам. Тільки достаток та кар’єру йому подавай. А вдома на нього ніхто не чекає… Маргарита Іванівна  звісно вдячна йому за те, що будь-яке  фінансове прохання відразу задовольняється, але його уваги з кожним разом все менше й менше.

Маргарита Іванівна вже думає, що краще б її син працював простим робочим, жив від зарплати до зарплати, і мав нормальну родину, а вона вже няньчила б онуків. А ви як вважаєте? Як краще?

КІНЕЦЬ.