Коханка мого чоловіка сиділа зі мною за столом на моїй кухні, пила чай та розповідала про походеньки мого Вадима. Він зраджував мені з нею вже близько року. Ініціатором нашої зустрічі була сама Анжеліка. Вона дізналася мій номер та домовилась про зустріч. Тоді я навіть не здогадувалась, що це пасія мого благовірного.

Та коли вона прийшла, представилась та почала розповідати деталі, я запропонувала їй пройти до вітальні, бо розмова назрівала не проста. Дівчина боялась навіть погляд підвести. Я теж не знала, як поводитись, таке в мене вперше. Я й гадки не мала, що мій чоловік здатний на таку підлу зраду. Ми вже стільки років разом, виховуємо двоє прекрасних дітей і в сім’ї у нас панує злагода. Та мабуть, я щось упустила..

– Ми познайомились на корпоративній вечірці минулого року, – почала розповідати тремтячим голосом Анджела, – Я тоді була новенька у компанії й мені дуже лестила увага такого дорослого, імпозантного чоловіка. Наступного дня, на роботі він продовжував залицятись до мене. А я була не проти. Наш роман розвивався так стрімко, що я й не встигла щось збагнути.

Звісно, я знала, що Вадим одружений, та він цього й не приховував. Але запевняв мене, що у нього давно немає близьких стосунків з дружиною і розлучення лише питання часу. Я хотіла йому вірити, тому продовжувала чекати. Та недавно, на День міста я побачила вас разом у парку.

Тоді я зрозуміла, що він не просто одружений, він ще й батько двох дітей! Я була ошелешена від побаченого. Він про них ніколи не згадував. До того ж ви виглядали такими щасливими, не скажеш, що у вас якість проблеми в шлюбі, і схоже, розлучатись він не збирається.

Я не хотіла вірити, що після стількох років щасливого подружнього життя мені доведеться через таке проходити.

– Після цього я твердо вирішила порвати з ним. Та він не бажав, щоб наші стосунки закінчувалися, – так само із хвилюванням у голосі продовжила розповідати дівчина, – Тому я вирішила все вам розказати. Я не готова руйнувати щасливу сім’ю, де є діти та красти у них батька. Пробачте мені якщо зможете!, – не стримуючи сліз благала Анжеліка.

Що мені ще залишалось. Я бачила, як коханка мого чоловіка щиро кається, я не могла тримати на неї зла. Видно, що шкодує про заподіяне і від душі просить у мене пробачення. Я заварила їй м’ятного чаю, щоб та заспокоїлась. Вона навіть чашку нормально тримати не могла, бо руки трусились. Чи від хвилювання, чи мене боялась, не знаю..

Так коли до квартири зайшов Вадим та гукнув, що вже вдома, то вона аж здригнулась та почала тремтіти ще дужче. Довелося взяти її за руку, щоб хоч якось заспокоїти. Не менший озноб почався у мого чоловіка, коли він побачив, як ми тримаємось за руки, сидячи за столом на нашій кухні.

Це було видовище на мільйон! Йому мову відняло! Він щось пробелькотів та вибіг із квартири. Ось вчинок дорослого, імпозантного чоловіка.. нічого не скажеш..

Я сказала Анджелі, що пробачаю її та не тримаю зла. Хай собі йде, буде їй наука. А чоловік вже другий день на роботі ночує, боїться додому повертатись, герой-коханець..

КІНЕЦЬ.