Найкраща подруга Каті, Ганна, запросила її на своє п’ятдесятиріччя. Аня була успішною. Вона вийшла заміж. Жила у місті. Вона мала салон красою. Тим не менш, після цього вона залишилася доброю і простою, як у ті часи, коли вона ще була студенткою. Життя Каті склалося не так вдало.

Її шлюб не вдався. Вони роз лучилися коли її синові, Максимові, було 2 роки. Вона переїхала до батьків у село. Катя влаштувалася там працювати.

За допомогою батьків вона виростила сина. Максим уже був студентом. Катя ж працювала в агрофірмі. Вона щодня проводила під сонцем у полі, де вела облік роботи комбайнів. Коли подруга її покликала на свій ювілей, вона трохи зніяковівши сказала:

— Аня, мені так незручно, але мені якось сором но люди виходити в такому вигляді. Я почорніла від сонця. — Слухай, Кать, а ти таки дивна! Я тут з Канн повернулася, а в тебе засмага задарма вийшла. Скажеш загалом, що засмагала на морі, зрозуміло? — Гаразд, — сказала Катя.

Коли Катя була в Ані вдома, Аня помітила її просте плаття. Вона повела її в перукарню і дала їй одне зі своїх вбрань. Катя одразу подобрішала. — Бачиш? Ми тобі ще й чоловіка сьогодні знайдемо! Вони пішли до ресторану. Катя довгий час не бувала у подібних зборах. Їй стало ніяково і вона вийшла на балкон.

— Ви де засмагали? — пролунало ззаду. До неї підійшов досить симпатичний чоловік середнього віку. — На полі, — коротко відповіла Катя. — Ви пшеницю жали? — пожартував той. — Щоб ви знали, вже давно як є комбайни для цього. — То ви комбайнер? Вони посміялися.

І розмова почалася. Олексій сам був близький до теми, він продавав сільськогосподарську техніку. Так вони й говорили цілий вечір. Катя повернулася до села і довго думала про нього. Через кілька днів до її села приїхала незнайома машина.

Виявилося, що це був Олексій. У той момент пролунав дзвінок: — Катю, мене Олексій питав, де тебе знайти. Схоже, він у тебе заkохався! Катя заnлакала від щастя.

КІНЕЦЬ.