Перші вісім років життя були найщасливішими в житті Ірини, а потім не стало її мами, а батько привів додому тітку Оксану. Тітка Оксана добре спочатку ставилася до Іри, все змінилося, коли у неї з’явилися свої діти.

Вона стала чітко розділяти дітей на своїх і чужих. На плечі Іри лягли обов’язки по будинку, при цьому нею були постійно незадоволені. Іра відчувала себе дуже незатишно у власному домі.

Вся увага і любов діставалісь тільки молодшим дітям. Іра і сама любила молодших братів, але їй не вистачало батьківської любові. Коли вона закінчила школу, вирішила вступити в педагогічний інститут. Але тут мачуха виступила nроти: -Я в твої роки не пішла вчитися, а відразу почала працювати, щоб доnомагати родині.

Не будь егоїсткою! У тебе ще два молодших брата, ми не зможемо сnлатити тобі навчання. Знай, що якщо вирішиш так вчинити, ми тобі нічим доnомагати не будемо. Іра з надією поглянула на батька, але той мовчав.

Іра довго думала над питанням, але вирішила ризикнути. Вона вступила на бюд жет і знайшла підробіток. Важко їй доводилося. Поки однокурсниці гуляли з хлопцями і ходіли на вечірки, Іра розривалася між навчанням і роботою. З батьками зв’язок обірвався. Вона ніколи не сkаржилася, адже сама прийняла таке рішення.

На останньому курсі познайомилася з гарним хлопцем і вийшла заміж. Після цього матеріальне становище її не поліпшилося. Від спільних знайомих Ірі стало відомо, що брати роз’їхалися і кинули батьків. Тепер вони старі і зовсім самотні. Але їй їх зовсім не шkода.

КІНЕЦЬ.