-Знову за день не встиг все, що планувалося! -Костя, зупини, ти і так багато зробив протягом дня. Паркан сьогодні пофарбував і скосив траву.

-Ось! По суті нічого не зробив, але втомився. -Ну так ми вже не молоді, Костя,- похитала головою Інна. Костянтин важко зітхнув: -Не подобається мені все це. Вічно ходжу незадоволений собою.

Вічно протягом дня не встигаємо те, що для себе вирішили зробити, тому доводиться це залишати на наступний ранок. Старість не радість! Важко з цим змиритися. Я чітко відчуваю, що побут почав перемагати. Це мене зовсім не радує. Понурий настрій чоловіка передалося і Ользі.

В ту ніч вона довго не могла заснути. Вона лежала і дивилася на зірки, які видно з вікна. В її голові крутилися різні думки. Раптом вона згадала, як добре було в молодості.

Вони були так безтурботні, ніколи не переживали з побутових справ. Ольга пригадала, що майже щовечора чоловік грав на гітарі романтичні пісні, а вона сиділа і захоплено слухала. Вранці вона попросила чоловіка: -Костя, ти так давно не грав для мене на гітарі! Я скучила.

Костя пробурчав собі під ніс: -Оля, у нас занадто багато справ. А потім вона почула звук музики з кімнати. Пішла, сіла поруч і слухала, як грає любий. На душі було радісно — зовсім як раніше.

КІНЕЦЬ.