Наближався день народження сина Марії, самотньої жінки, яка роз лучилася з чоловіком ще тридцять років тому, і сама виростила трьох дітей. Мати-героїня! Однак, діти виросли, і зразу розбіглися: хто завів сім’ю, хто роботу в іншому місті знайшов, ніхто з Марією не залишився.

Це нормально, так прийнято, щоб діти з будинку батьків переїжджали, ось тільки Марія не хотіла залишатися одною.

Її дочки її іноді відвідували, але їй все ж було самотньо. Лише нещодавно Марія, повертаючись з важкими пакунками з магазину додому, познайомилася з одним приємним чоловіком, який доnоміг донести пакети до будинку і залишився на чай.

За словами чоловіка, його дружини не стало багато років тому, Марії було шкода його, тому, через кілька повторних зустрічей, вони вже почали зустрічатися у вільний час і ще через деякий час офіційно стали парою.

Ось тільки Марія все соромилася сказати дітям правду, та й навіщо… все одно вони своїми справами були зайняті. Ось тільки в один день вони самі все дізналися. Це сталося, коли новий залицяльник Марії зайшов до неї додому. Вони просто проводили час разом, як раптом увійшли діти Марії з онуками, зі словами «Сюрприз».

Марія чекала, що діти будуть розчаровані в ній, але, навпаки, вони були тільки раді, і поки Марія соромилася, її діти з радістю познайомились і потоваришували з чоловіком мами.

КІНЕЦЬ.