Я більше не можу так: чоловік постійно мене затикає, каже, щоб я не жартувала, так як не вмію, не висловлювала свою думку, а я вважаю, що якщо я хочу сказати щось, то ніхто не в праві мене зупиняти. Найприкріше, що він затикає мені рот прямо перед друзями, родичами, і після цього я не можу дивитися на них, розуміючи, що в душі вони просто радіють, що чоловік мене л ає.

Все сталося з того випадку, коли до нас на новосілля приїхали друзі, ми стали святкувати, потім випили, почали смі ятися, жартувати, кожен розповідав якусь історію, анекдот. Я теж розповіла пару смішних анекдотів, а чоловік прямо перед усіма сказав, щоб я краще мовчала, адже я розповідати не вмію, виходить пішло і нецікаво.

Я не хотіла сваритися і вирішила перетворити це на жарт, сказала, що його друзям же подобаються такі жарти, раз сміються. Одного разу, свекруха запросила нас до себе,

щоб ми оцінили її новий ремонт, я, як тільки це побачила, мені не сподобалося, і я не стала лицемірити, сказала, що саме мені не подо бається: чоловік тоді сильно накричав на мене, сказав, щоб я мовчала і не висловлювала своєї думки.

Я його не можу зрозуміти: він же знав, кого брав у дружини, я не збираюся змінюватися заради того, щоб тільки всім подобатися. Я кажу те, що є, і вважаю, що здорова критика, навпаки, допомагає розвиватися.

Мені самій подо бається, коли мені кажуть, що щось не так, адже після цього я роблю висновки і намагаюся робити потім краще. Я думаю, що довго ми не протримаємося в такому шлюбі, адже я кажу те, що думаю, і мені здається, що вони повинні бути раді цьому, що я говорю все прямо, не лиц емірю, але, напевно, їм подо бається, коли їм наха бно брешуть.

КІНЕЦЬ.