Коли я вийшла заміж, то вирішила, що тепер все буду робити тільки для чоловіка і для дому. Я хотіла бути самою ідеальною дружиною, щоб моєму чоловікові і причепитися ні до чого було. У мене вдома був такий порядок, що всі заздрили. Я навчилася дуже смачно готувати, спеціально ходила на курси.

Чоловік завжди був ситий і задоволений. Я не просила його щось робити по дому, тому що розуміла, що він працює у себе в офісі, а вдома пови нен відчувати себе спокійно. Тому виносила сміття я сама, лампочки теж сама змінювала.

Важкості перетягувала, але розуміла, що краще я все зроблю сама, а чоловік потім не буде говорити, що я його пиляю або мізки виношу. А потім у нас наро дилися діти і я повністю розчинилася в них. Я пішла остаточно з роботи, тому що точно знала, що для мене сім’я і діти понад усе.

Я сама їх виховувала, чоловікові тільки залишалося грати з ними, і то за його бажанням. Я робила все, щоб не заважати вдома чоловікові, щоб він міг спокійно відпочити, щоб йому постійно хотілося повертатися додому.

Я вважала, що у нас просто ідеальний шлюб. Тому що діти спокійні, дружина не кричить, вдома чисто і приємно, а на кухні завжди є багато смачної їжі. Як же я помилялася, що весь цей час я вибирала не себе, а чоловіка і ставила побут важливіше своєї кар’єри. Тому що я дізналася, що мій чоловік мені зрад жує.

Так ще з ким! Зі своєю колегою, яка крім роботи нічого більше і не бачить. Я не очікувала такої підстави від чоловіка. Ось чого йому вдома не вистачало? Я все життя намагалася тільки для нього, а він взяв і вибрав ту, від образу якої я весь цей час відходила.

КІНЕЦЬ.