У мене є дорослий син, зараз йому 34 роки. Микола у мене єдина дитина, чоловік від нас пішов, коли сину було лише чотири роки. Я виховувала Миколу сама. Щоб компенсувати йому нестачу батька давала йому усе найкраще та робила все, щоб він ні чому собі не відмовляв.

Навіть на заробітки за кордон поїхала, щоб заробити сину на квартиру.

Микола мене ніколи не дорікав у тому, що він ріс без батька, він бачив, як мені доводилось важко та все розумів.

Я йому постійно повторювала, що хочу, щоб у нього було все не так, як у мене та з нетерпінням чекала, коли він одружиться та я зможу побавити онуків.

Нещодавно Микола познайомив мене зі своєю нареченою Вікторією, сказав, що невдовзі вони одружаться. Я була дуже щаслива за сина. Вікторія мені сподобалась. До знайомства з Миколою вона орендувала житло, оскільки сама вона не з наших країв та була змушена приїхати сюди через вторгнення з боку нашого божевільного сусіда.

Після весілля вони стали проживати у квартирі, яку придбала я, квартира була оформлена на сина.
Микола мав хорошу роботу та Вікторія могла не працювати, тим більше, що роботу їй було знайти важко. Та, як мені розповідав Микола, дівчина вона делікатна, швидко втомлюється.

Я вирішила не втручатися у їх справи, головне – щоб мій син був щасливий.

Проте останнім часом Микола ставав все похмурішим та похмурішим, подружнім щастям тут і не пахло. Одного разу мені вдалося достукатися до сина та він розповів мені про свої сумніви. Син переживав через те, що його молода дружина його насправді не кохає, а живе з ним лише через квартиру. Розповів, що вона неодноразово казала сину, що не може почуватися у них вдома повноправною господинею і що відчуває себе квартиранткою.

Мені було дуже прикро це чути та я порадила Миколі схитрувати, щоб перевірити справжність почуттів Вікторії. Миколі потрібно було удати, що він переписав квартиру на Вікторію. Користуючись своїми зв’язками, мені вдалося підробити документи, які свідчили б про те, що квартира тепер належить Вікторії.

І ми з Миколою стали чекати що ж буде далі…

Коли син розповів молодій дружині, що квартира тепер її, Вікторія була несповна розуму від щастя, цілий місяць вони прожили душа в душу, але потім сталося те, чого ми з сином боялися.

Одного дня Микола повернувся після роботи додому та побачив на порозі валізи з його речами, потім до нього вийшла Вікторія та сказала:

– Микола, пробач, у мене є інший, з тобою я розлучаюсь та буду жити зі своїм коханим в моїй квартирі. Звільни, будь ласка, приміщення, бо скоро з речами приїде мій Василь.

Микола мовчки забрав валізи та приїхав до мене. Сказати, що він був засмучений, це нічого не сказати.
Проте найцікавіше чекало нас попереду. Наступного дня Вікторія пішла до місцевого РАГСу подавати документи на розлучення та дізналася, що квартира насправді не її.

Вона відразу зателефонувала до Миколи із вибаченнями, сказала, що кохає лише його та Василь це була лише хвилинна слабкість та сказала, що не хоче розлучатися. Проте Микола лише повторив її слова:

– Звільни, будь ласка, приміщення моєї квартири, я подаю на розлучення.

КІНЕЦЬ.