Ми з чоловіком жили в двокімнатній квартирі його батьків. У нас вже була одна дитина, і ми чекали другого. Раптом несподівано до нас приїхала сестра чоловіка з усією своєю сім’єю. Валера здивувався. Адже років п’ятнадцять, як від неї не було ні слуху, не духу.

Вона взяла у батьків велику суму грошей і зникла. Вона навіть не прийшла на їх nохорон. Сестра повідала братові історію про те, що чоловіка обіkрав його партнер по бізнесу, і їм довелося продати квартиру, щоб покрити всі борrи.

Вони залишилися без будинку, і ось вирішили переїхати до нас жити. Я була так здивована, що нічого не могла сказати. Тут зовиця обійшла весь будинок, придивилася, і вирішила, кого куди поселити. Велику кімнату визначила для своєї сім’ї, а в маленькій житимуть її брат з сім’єю, тобто ми. Я так здивовано на неї подивилася, що вона тут же заявила про свої права на будинок. Половина квартири за законом належить їй. І вона має право розпоряджатися тут, як хоче.

Від такого наха бства навіть у роті пересохло. З ранку ми з чоловіком поїхали на роботу. Повернувшись увечері, ми не впізнали наш будинок. Всі наші меблі з технікою були в нашій маленькій кімнаті. А велика кімната була забита меблями зовиці. Скоро повинні були привезти їх техніку.

Ми просто сторопіли. Квартира була схожа на склад. Я хотіла поговорити з зовицею. Але вона різко перебила мене і повідомила мені, якщо щось не подобається, то вона може свою половину квартири здати в оренду. Це було останньою краплею.

Я не стерпіла подібного ха мства і подзвонила Валері. Він приїхав через двадцять хвилин. Вони поговорили з сестрою наодинці, після чого вона стала збирати речі і наказала своєму чоловікові допомогти їй і викликати вантажну машину. Наступного дня вони поїхали.

Після я запитала Валеру, що ж він сказав їй. Чоловік розповів мені про історію з грошима. Після цього батьки переписали всю квартиру на нього. А їй дісталися ті гроші, які вона вкрала у них.

КІНЕЦЬ.