Днями у мене з сестрою відбулася неприємна розмова. Причиною стало моє ставлення до її старшої дочки, моєї хрещениці. Точніше в її розумінні того, якими повинні бути відносини між хрещеною і хрещеницею. Дівчинці вже десять років, але претензії сестра чомусь висловила лише зараз.

Коротше кажучи, моя сестра стверджує, що я нікуди не придатна хрещена для її дочки. За її словами, виходить, що хрещеники те ж саме, що рідні діти. І я зобов’язана приділяти дівчинці не менше уваги, ніж вона сама. Це в загальному вигляді.

Конкретно ж претензії сестри, такі: * я зобов’язана забирати дівчинку до себе на вихідні; * я зобов’язана брати дівчинку з собою у відпустку, мовляв, рідних же береш; * я зобов’язана дарувати їй дороrі подарунки, мовляв, для хрещеників нічого не можна шkодувати. Її ці претензії прямо розлютили мене.

Це я-то nогано ставлюся до хрещеної?! Ну і що з того, що ми тижнями не зустрічаємося? Я ж завжди, нехай і дистанційно, в курсі її здоров’я і справ. Допомагаю, завжди, коли виникає необхідність. Коли їх залили сусіди, де вони місяць жили, поки ремонтувалася квартира?

У мене. У борг у кого rрошей просять, коли «притисне»? У мене. Але ж моя сім’я живе ненабагато краще їх. Але сестричці цього здається мало. Сказати: — Ти зобов’язана забирати її після школи, і доnомагати виконувати домашні завдання.

Ти повинна підібрати їй спортивну секцію, і сама ж оплатити, а також водити її туди і назад. А ось священик в церкві говорить: — Хресні відповідальні за духовний розвиток хрещеника, і лише при нещасті замінювати дітям батьків.

По-моєму, моя сестра просто-напросто знахабніла, вимагаючи від хресної виконання в повному обсязі таких же обов’язків, які у батьків. Якщо перед людиною поставити висловлені сестрою обов’язки до хрещення дитини, то той відмовиться від такої пошани. Хіба не так?

КІНЕЦЬ.