Я вийшла заміж і виявилася другою дружиною, але це анітрохи не засмутuло мене.
Я ніколи не могла подумати, що така історія може трапитися зі мною. Але в житті буває всяке … Не встигла я вийти з одних відносин, як відразу ж вступила в нові. Правда, попередні стосунки були дуже хво рими. Мені довелося нелегко, тому я планувала трохи відпочити від відносин в принципі. Я працювала у великій компанії. Співробітників в нашій компанії було декілька сотень. Я дівчина красива, тому завжди була оточена чоловічою увагою …
Загалом відпочити від відносин так і не вийшло. Зате на цей раз я дійсно знайшла свого супутника життя. Все відбулося досить банально: розговорилися, подружилися, сподобалися один одному і вирішили зустрічатися. Я була немов в раю, в порівнянні з моїми попередніми відносинами. Хлопець був дуже уважний, ніжний, турботливий. Робив для мене все — красиво залицявся, добре поводився, всюди поводився пристойно.
Але для мене стало великою несподіванкою те, що він зробив мені пропозицію через три місяці відносин. Я була в шо ці. Мені хотілося попросити його трохи поче кати, але й ображати я його теж не хотіла. Так я, недовго думаючи, прийняла його пропозицію. Весілля ми зіграли досить скромну, так як грошей особливо не було на неї. І після весілля вирушили жити до чоловіка. Через день ближче до вечора, коли я вже розібрала все валізи і облаштувалася в квартирі, в двері подзвонили.
Чоловік пішов відкривати двері і повернувся в кімнату з якоюсь дівчиною. Він її мені представив, як свою першу дружину. Я, чесно, кілька хвилин не могла поворухнутися, стояла як укопана. Я не знала, як реагувати, що говорити і як взагалі поводитися в подомной ситуації. А ситуація була, м’яко кажучи, нетипова. Виявилося, що батьки чоловіка змусили його одружитися на цій дівчині. Ніяких почуттів до першої дружини він не відчував.
Вигнати з квартири він не міг свою першу дружину, так як їй не було куди йти. І я взяла все в свої руки. Я вирішила трохи почекати, не виганяти бідолаху на вулицю. І спробувати знайти якийсь вихід з цієї ситуації. До речі перша дружина була дуже навіть нічого. Симпатична зовнішність, спокійний характер.
Вона нам не заважала і ні на що не претендувала. Загалом через якийсь час я не змогла придумати нічого розумнішого, ніж розіслати її фотографію своїм друзям, а раптом кому сподобається. І це спрацювало. Одному моєму другові вона дуже сподобалася. І їй він потім сподобався. Вони почали спілкуватися, а вже через місяць ми гуляли на їх заручини.