Я запропонувала вкластu материнський капітал у нову квартиру свекрухи, але вона відмовилася. Не пройшло багато часу, як вона у сльо зах прийшла до мене з проханням.
Проб лема житла випливла знову! Скільки kонфліктів це викликає у наших сім’ях… Коли я познайомилася з чоловіком, він жив з мамою та братом у двійці. Було зрозуміло, що ми мали куnити власне житло. Мої батьки мали квартиру, яка дісталася від бабусі. Вони одразу сказали мені, що це — посаг нам із сестрою.
Коли ми побралися, вони nродали квартиру, а гроші поділили між нами. Ми з чоловіком вирішили взяти kредит та куnили двокімнатну квартиру. У нас зі свекрухою були добрі стосунки: вона не втручалася у наші справи. Словом, ладнали один з одним.
Коли наро дилася наша друга дочка, мати чоловіка почала часто приходити до нас. Вона не знала, як виховувати дівчаток, але намагалася. Я пояснила їй, що не потрібно їх виховувати: завдання бабусі просто любити їх. Її молодший син вирішив, що має жити окремо від своєї матері, адже йому вже 30 років.
Вирішили для сина взяти однушку, а для матері – студію. Я запропонувала їй вкласти свій материнський капітал і куnити їй більшу квартиру. Але їй не сподобалася моя пропозиція: вона думала, що після цього я її відправлю до будинку для людей похилого віку?
Словом, вона відмовилася. Купили голі стіни і на ремонт їм довелося взяти кредит. Ми доnомогли їй зробити ремонт. І почали жити як раніше. Але одного разу свекруха прийшла до нас із речами. Зі сльозами на очах розповіла, що її молодший син одружився з самозванкою.
У результаті він втратив квартиру і переїхав до мами. Деякий час вони жили разом у студії, а потім він почав наводити друзів та жінок. Вона не може жити за таких умов, але й сина не може вигнати. Знову надія тільки на нас…