Микола прийшов з роботи пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. – Кохана, я вже вдома! – гукнув чоловік. – Світланко, ти де?! Але Миколі ніхто не відповів. – Хм, дивно… – пробурмотів він, роззуваючись. Микола взув домашні капці й пішов на кухню. – Господи, Світланко! – ахнув чоловік, побачивши за столом свою дружину. – Ти чого не відгукуєшся? Світлана якось дивно подивилася на Миколу. – Я оформила папери, – сказала вона. – Я не можу цього більше терпіти. – Які ще папери, люба?! – ахнув чоловік. – Ти про що взагалі? Микола дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Микола прийшов з роботи пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. – Кохана, я вдома! – гукнув чоловік. – Світланко, ти де?! Але Миколі ніхто не відповів. – Хм, дивно, […]
Ліда не знаходила собі місця. Десь зник її чоловік Ігор. І тут вона почула, що відчиняються вхідні двері. – Нарешті! – подумала Ліда і кинулася в коридор. На порозі стояв її Ігор і… Якась незнайома жінка. Серце Ліди стрепенулося від поганого передчуття. – Ігорю, де ти був? Я так хвилювалася… – Ліда старанно не звертала уваги на незнайомку. – Проходь, Наталко! – замість відповіді сказав чоловік. Жінка, не знімаючи взуття, зайшла у кімнату. – Ігорю, хто це така?! – вигукнула Ліда. Вона дивилася то на чоловіка, то на незнайому жінку і не розуміла, що це таке робиться
Ліда слухала довгі гудки у телефоні. Її чоловік слухавку так і не брав, хоча була вже десята година вечора, і він давно вже мав повернутися додому. Жінка запереживала. Вона намагалася […]
Микита поїхав у інше місто на кілька днів по роботі. Увечері він подзвонив своїй коханій Ілоні. – Я так скучила! – сказала дівчина в слухавку. – А окрім того, вдома на тебе чекає сюрприз! – Сюрприз? – ахнув Микита. – Що за сюрприз? – Ой тут таке! – сказала Ілона. – Коли повернешся, дізнаєшся. Це не телефонна розмова… Микита повернувся у місто й одразу ж попрямував до Ілони. – Послухай, Ілоно, – почав Микита з порога. – Я думаю… Він не встиг договорити. – Ні, це ти мене спершу послухай! – радісно вигукнула Ілона. Микита вислухав її й оторопів від почутого
Микити не було у місті кілька днів. Він їздив у справах. Тому з Ілоною спілкувався тільки увечері й по телефону. А за цей час у її житті відбулися значні зміни. […]
Приїжджайте в пʼятницю ввечері, щоб в суботу з самого ранку вже до роботи стати, – Валентина Петрівна попередила сина заздалегідь про свої плани. Питати, які плани у сина вона не звикла, бо вважала, що усі в родині мають лише її слухатися, адже вона знає як краще. Назар і справді не міг відмовити мамі, хоча «маминим синочком» його аж ніяк не назвеш. Він добре вчився в школі, сам поступив в університет, рано став самостійним. З роботою йому пощастило, квартиру купив своїми силами. А маму він слухав виключно через любов і повагу
– Приїжджайте в пʼятницю ввечері, щоб в суботу з самого ранку вже до роботи стати, – Валентина Петрівна попередила сина заздалегідь про свої плани. Питати, які плани у сина вона […]
– Я не готова бути мамою, – тихо, трохи тремтячим голосом вимовила Аліса. – Я хочу закінчити школу, вступити до інституту, трохи пожити для себе
– Мамо, мені треба з тобою поговорити, – Аліса стояла біля дверей кухні. Її обличчя – як після бурі – бліде, очі опухлі від сліз. Олена мила посуд, але в […]
– Мілано, – сказав дружині Юрій. – Завтра прийдуть мої друзяки. Приготуй нам м’ясця, салатиків. Нас п’ятеро людей. До п’ятої години. – Я працюю до шостої, – сказала жінка. – Починай прямо зараз готувати, так вже й буде завтра сам усе розігрію, – порадив Юрій. – Купи продукти і готуй сам, – заявила Мілана. – Я не збираюся обслуговувати твоїх гостей і витрачатися на них… Мілана нічого не стала робити. Увечері вона з повним пакетом продуктів піднімалася на п’ятий поверх – ліфт зламався. Мілана зайшла в квартиру. Виявилося, що двері були не замкнені. Вона остовпіла від побаченого
Мілана втратила батьків, коли навчалася на другому курсі інституту. Єдина дитина в сім’ї. Кидати навчання було безглуздо, професія була потрібна. Звичайно, після батьків залишилися заощадження, але Мілана вирішила працювати. Гроші […]
Інна завмерла з телефоном у руках, на екрані якого була фотографія будинку — її тріумф, її радість, її подарунок батькам. Спочатку вона подумала, що Віктор жартує, але вираз його обличчя був абсолютно серйозним. — Що означає — твоя мама? — Інна розгублено кілька разів моргнула. — Будинок купили для моїх батьків. Ми ж про це говорили не один раз.
Мрія про дім біля моря була родинною вже багато років. Інна пам’ятала, як іще в дитинстві, сидячи за столом на маленькій кухні у панельній хрущовці, вони з татом і мамою […]
– Що носа до нас не кажеш? Батька немає, і все, сестра молодша не потрібна? У нас будинок розвалюється, гроші на ремонт потрібні. Я що, розірватися маю? – Ти що, сподівався мені цією розвалюхою рота заткнути? Нічого подібного! Давай приїжджай, ремонт тут роби! Чому ми з дітьми маємо в таких умовах жити
– Дітей моїх обділяєш, на моєму горі наживаєшся, – розмазуючи сльози по обличчю, голосила Марія. – Чому ми повинні в тебе на поводі йти? Ти ж у достатку живеш, не […]
– А родичі в нього якісь є? – Запитав головний лікар, кинувши задумливий погляд на літнього чоловіка, що лежав на лікарняному ліжку. – Може, встигнуть приїхати, щоб попрощатися? – Є і син, і дочка, – відповіла медсестра. – Але ж вони не приїдуть. Сказали, що їм ніколи
– А родичі в нього якісь є? – Запитав головний лікар, кинувши задумливий погляд на літнього чоловіка, що лежав на лікарняному ліжку. – Може, встигнуть приїхати, щоб попрощатися? – Є […]
– У мене завтра гості, починай прямо зараз готувати! Так і бути, завтра сам усе розігрію! – Ошелешив чоловік о дев’ятій вечора
Мілана втратила батьків, коли навчалася на другому курсі інституту. Єдина дитина у сім’ї. Кидати навчання було безглуздо, професія була потрібна. Звичайно, після батьків залишилися заощадження, але Мілана вирішила працювати. Гроші […]