Напевно, кожен чув таке, що одним Бог дає все, а іншим нічого. Так і у нас в родині. Моїй молодшій сестрі з дитинства діставалося все найкраще і нове, вона була улюбленицею. У підсумку вона з примхливого і розпещеного дитини зросла примхливою жінкою.

У 24 роки у неї вже було 3 чоловіка і 4 дитини. А я в свої 30 років, хоч і вийшла заміж, але була без дітей. Безліч перенесених операцій та обстежень не давали ніяких плодів.

Все було марно, я вже практично втратила надію. Але доля піднесла мені сюрприз .

Сестра також чекала 5 дитину. Але вона не була щаслива. Я ж всі 9 місяців гладила свій животик і просто була на сьомому небі від щастя.

Так сталося, що наші діти мали появитись  в один і той же час.

І в підсумку нас разом повезли взагалі в один день. Перша дитину мала сестра. У неї були легкі, і буквально через пару годин її перевели з малятком в палату.

У мене були дуже важкі, і в результаті я втратила свою дитину. Але так як місць не було, то мене поклали в палату до сестри я ридала, а сестра просто спала і навіть не звертала на плач своєї дитини.

Я не витримала і взяла дитину на руки, щоб переодягнути її, раз у сестри навіть з п’ятою дитиною все ніяк не може прокинутися материнський інстинкт.

Сестра прокинулася і побачила мене з малятком на руках. І в її голові появився план, намовити лікарів, щоб зробити так, ніби це її дитина нема, а  моя  дитини.

Спочатку мені здалося це дуже диким. Але потім я подумала, що і мені і їй, а головне дитині так буде набагато краще. І я погодилася. За енну суму грошей нам вдалося підкупити лікарів.

Вже пройшло 5 років, я дуже вдячна сестрі за те, що вона мені подарувала таку радість. Чоловікові я не змогла сказати, що це не наша рідна дочка, він так і живе в невіданні.

А я кожен день молю Бога, щоб про це ніхто ніколи не дізнався.

КІНЕЦЬ.