Ганна та Сергій, які прожили у шлюбі 13 років, відчували, як їхні стосунки поступово слабшають. Рутинні турботи та щоденні проблеми витіснили ту іскру, яка колись світила так яскраво між ними.

Але одна поїздка на дачу мала змінити все… На запорошеному горищі дачі вони знайшли старий фотоальбом – свідок їх молодих років. Гортаючи сторінки, вони посміхалися, згадуючи забуті моменти.

“Пам’ятаєш, як ми того дня заблукали в лісі?” – Запитала Ганна, вказуючи на фотографію, де вони обоє сміються.

“Звичайно, це була неймовірна пригода,” – відповів Сергій із теплотою в голосі. “І ти весь час боялася, що нас з’їдять ведмеді.” Вони сміялися, перегортаючи сторінки, і раптом Сергій зупинився, глянувши на Ганну.

“Знаєш, ти така ж красива, як і тоді,” – сказав він.

Ганна подивилася на нього, і в її очах засвітилася іскорка.

“А ти такий самий жартівник,” – відповіла вона з посмішкою. Того вечора вони вирішили здійснити прогулянку лісом, ніби повертаючись у минуле. Крокуючи знайомими стежками, вони згадували щасливі моменти і ділилися думками про майбутнє.

“Я завжди любив наші прогулянки. Вони змушували мене забути про все на світі”, – зізнався Сергій. “І я теж,” – сказала Ганна, взявши його за руку.

“Ми повинні частіше вибиратися так разом.” Того вечора, під зоряним небом, вони відчули, як давно забуті почуття знову оживають у їхніх серцях.

Ця поїздка на дачу, повна спогадів та спільних моментів, допомогла їм згадати, чому вони колись закохалися одне в одного. Вони зрозуміли, що, незважаючи на всі труднощі та перешкоди, їхня любов все ще жива.

З того часу Ганна та Сергій стали частіше приділяти час один одному, нагадуючи собі про ті прекрасні миті, які пов’язали їхнє життя.

КІНЕЦЬ.